УХВАЛА

03 жовтня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/10647/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В. І. - головуючий, судді: Кондратова І. Д., Мамалуй О. О.

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О. О.

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіара Компані"

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Зеленіна Н. І.)

від 11.12.2018

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Сулім В. В. ; судді: Пономаренко Є. Ю., Коротун О. М. )

від 05.06.2019

у справі № 910/10647/18

за позовом Компанії "Джамзако Лімітед"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Товстеньківський крохмальний завод", Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Чортківського районного управління юстиції Тернопільської області Маковецької Л. В.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіара Компані"

про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав та скасування реєстраційного номера нерухомого майна,

за участю представників учасників справи:

позивача - Ігнатовський С. Ю., Лучко Р. М.

відповідача - Капустинська Н. П.

третьої особи - Борисов М. П.

ВСТАНОВИВ:

Компанія "Джамзако Лімітед" звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Товстеньківський крохмальний завод" (надалі -ТОВ "Товстеньківський крохмальний завод") та Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Чортківського районного управління юстиції Тернопільської області Маковецької Л. В. про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав та скасування реєстраційного номера нерухомого майна.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що договір купівлі-продажу майнових прав від
30.12.2014 суперечить вимогам чинного законодавства України, укладений особами, які не мали необхідного обсягу цивільної дієздатності та підлягає визнанню недійсним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2018 у справі №910/10647/18 залишено без розгляду позовну заяву Компанії "Джамзако Лімітед" в частині вимог про визнання незаконним (недійсним) і скасування рішення про державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Термінал-Рент" від
04.06.2015 року №21825315; визнання незаконним (недійсним) з моменту його присвоєння і скасування Реєстраційного номера нерухомого майна: 651420061255 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; та визнання незаконним (недійсним) і скасування Свідоцтва про право власності на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал-Рент" від 05.06.2015 номер 38589251; закрито провадження у справі відносно Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Чортківського районного управління юстиції Тернопільської області Маковецької Л. В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2018 у справі №910/10647/18 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіара Компані" від 03.10.2018 про передачу справи до Господарського суду Тернопільської області; продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 14.11.2018.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про передачу справи за підсудністю до Господарського суду Тернопільської області, місцевий господарський суд виходив з того, що спір в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав від 30.12.2014 та акту приймання-передачі майнових прав від 30.12.2014, укладеного між ТОВ "Товстеньківський крохмальний завод" і ТОВ "Термінал-Рент" підлягає розгляду Господарським судом міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.12.2018 у справі №910/10647/18 позовні вимоги задоволено повністю. Суд визнав недійсним договір купівлі-продажу майнових прав на Картоплесховища (І-ша черга: Картоплесховище №1 (ємність 25 тис. тон, площа 9648,8 кв. м. ) та ІІ-га черга Картоплесховище №2 (ємність 25 тис. тон, площа 9651,8 кв. м. )) в с. Товстеньке, Чортківського району Тернопільської області по вул. Центральній 57-Б від 30.12.2014 та акт приймання-передачі майнових прав на вказані Картоплесховища від 30.12.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Товстеньківський крохмальний завод" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Термінал-Рент".

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що матеріалами справи підтверджено, що директор ТОВ "Товстеньківський крохмальний завод" ОСОБА_1 при укладенні оспорюваного договору діяв з перевищенням повноважень, наданих йому статутом товариства. Наступного схвалення оспорюваний договір не отримав. При цьому місцевий суд зазначив, що залучення ТОВ "Термінал-Рент" до участі в укладенні спірного договору було формальною дією, спрямованою на подальше відчуження предмета договору з метою протиправного позбавлення ТОВ "Товстеньківський крохмальний завод" права власності на майно.

Також місцевим судом зазначено про порушення при укладенні договору вимог статті 331 Цивільного кодексу України та статті 120 Земельного кодексу України.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2018 у справі №910/10647/18 залишено без змін. При цьому, суд апеляційної інстанції також зазначив, що оскільки правовідносини за спірним договором (основна вимога) не є правовідносинами, що стосуються нерухомого майна, на них не розповсюджується положення частини 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України, а тому даний спір не підлягає розгляду за правилами виключної підсудності. Суд апеляційної інстанції зазначає, що позовна вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав від 30.12.2014 підлягає розгляду за загальними правилами, встановленими статтями 27, 29 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 11.12.2018 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2019 у справі №910/10647/18, ТОВ "Тіара Компані" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані рішення місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Узагальнені доводи касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіара Компані":

- судами першої та апеляційної інстанцій порушено правила виключної підсудності розгляду справи, оскільки предметом розгляду справи є матеріально-правова вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав на Картоплесховище (I-ша та II-га черги) в селі Товстеньке, Чортківського району Тернопільської області, що укладений між ТОВ Термінал-Рент" та ТОВ "Товстеньківський крохмальний завод", оскільки правила виключної підсудності поширюються також на спори щодо майнових прав на незавершені будівництвом об'єкти нерухомості, об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни призначення;

- справу вирішено на підстав недопустимих доказів. Подані відповідачем копії не містять обов'язкових реквізитів, а саме: назву посади, особистого підпису особи, яка їх засвідчувала, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення. Оскаржувана постанова винесена без витребування оригіналів оспорюваних документів;

- судом апеляційної інстанції не надано належної оцінки доказам сторони скаржника, а саме заяві свідка ОСОБА_1;

- судами не враховано практики застосування статті 241 Цивільного кодексу України стосовно вчинення правочинів з перевищенням повноважень, що зумовило порушення норм матеріального права.

Ухвалою Верховного Суду від 01.08.2019 відкрито касаційне провадження та призначено до розгляду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіара Компані" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2019 у справі № 910/10647/18.

Компанією "Джамзако Лімітед" та ТОВ "Тіара Компані" подано до Верховного Суду відзиви на касаційну скаргу, в яких вони просять судові рішення попередніх інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Розглядаючи зазначену касаційну скаргу, колегія суддів встановила наявність підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з огляду на таке.

Згідно із частиною 3 статті 302 Господарського процесуального кодексу України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об'єднаної палати передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об'єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об'єднаної палати) іншого касаційного суду.

Відповідно до частини 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.

Аналогічне правило щодо виключної підсудності закріплено в частині 1 статті 30 Цивільного процесуального кодексу України, за якою позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від
03.06.2019 у справі №903/432/18 за позовом Державного підприємства "Луцький комбінат хлібопродуктів №2" до Державного підприємства "Чортківський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву" про стягнення заборгованості по сплаті орендних платежів згідно договору оренди нерухомого майна, пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання та неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування нерухомим майном після закінчення встановленого договором оренди строку для повернення нерухомого майна суд касаційної інстанції дійшов висновку, що до спорів, що виникають з приводу нерухомого майна, відносяться спори, вимоги за якими безпосередньо стосуються об'єкта нерухомого майна, і не відносяться спори, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов'язань за договором, незалежно від того, що такий договір укладений щодо нерухомого майна. До таких позовів застосовуються загальні правила підсудності.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 11.07.2019 у справі №462/7217/18 за позовом ОСОБА_2 до ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", ТОВ "Фінансова компанія "Форінт" про визнання частково недійсним договору портфельного відступлення прав вимоги від 11.04.2018 в частині відступлення права вимоги за кредитним договором та в частині відступлення прав за іпотечним договором від 11.04.2018 дійшов висновку, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.

Касаційний цивільний суд зазначив, що відповідно до статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним; про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна; про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна; про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно тощо.

У справі №201/12876/17 за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_3 про визнання укладеним договору про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортно інфраструктури м. Дніпра, оскільки забудовником (відповідачем) було збудовано об'єкт нерухомого майна та у порушення вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" не укладено відповідний договір, предметом якого є здійснення оплати забудовником грошових коштів, Друга судова палата Касаційного цивільного суду дійшла висновку, що даний спір виник щодо нерухомого майна, а тому застосуванню підлягає правило виключної підсудності та позов має пред'являтися за місцезнаходженням об'єкта нерухомого майна (постанова Касаційного цивільного суду від 25.02.2018 у справі №201/12876/17).

При цьому Касаційний цивільний суд також зазначив, що правила виключної підсудності поширюються і на спори щодо майнових прав на незавершені будівництвом об'єкти нерухомості, об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни призначення.

Згідно зі статтею 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Майнове право, що є предметом договору купівлі-продажу - це обумовлене право набуття в майбутньому права власності на нерухоме майно (право під відкладальною умовою), яке виникає тоді, коли виконані певні, але не всі правові передумови, необхідні й достатні для набуття речового права.

Майновими визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та право вимоги.

Майнове право, яке можна визначити як право очікування, є складовою частиною майна як об'єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду України від
24.06.2015 у справі № 6-318цс15, від 18.11.2015 у справі № 6-1858цс15, від висновків яких не відступила Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від
20.03.2019 у справі №761/20612/15-ц.

Предметом спору у справі, що переглядається, є матеріально-правова вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав від 30.12.2014 на Картоплесховище (I-ша та II-га черги) в селі Товстеньке, Чортківського району Тернопільської області, що укладений між ТОВ Термінал-Рент" та ТОВ "Товстеньківський крохмальний завод", за кодом об'єкта згідно із державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000-1271.9 (будівлі сільськогосподарського призначення), даний закінчений будівництвом об'єкт введений в експлуатацію згідно декларації про готовність об'єкта до експлуатації зареєстрованої Управлінням Держархбудінспекції у Тернопільській області
30.12.2014 №ТП 143143640314.

Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків щодо застосування аналогічних норм права, які закріплюють правило виключної підсудності щодо позовів, що виникають з приводу нерухомого майна (частина 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України, частина 1 статті 30 Цивільного процесуального кодексу України) у подібних правовідносинах у раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду у складі колегії суддів іншого касаційного суду (постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від
11.07.2019 у справі №462/7217/18, від 25.02.2018 у справі №201/12876/17) та вважає, що до спорів, що виникають з приводу нерухомого майна, відносяться спори, які безпосередньо стосуються об'єкта нерухомого майна і правила виключної підсудності не поширюються на спори щодо майнових прав на незавершені будівництвом об'єкти нерухомості, об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни призначення.

У зв'язку з наведеним дана справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини 3 статті 302 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу №910/10647/18 за позовом Компанії "Джамзако Лімітед" до ТОВ "Товстеньківський крохмальний завод" та Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Чортківського районного управління юстиції Тернопільської області Маковецької Л. В. про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав та скасування реєстраційного номера нерухомого майна, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіара Компані" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2019.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Студенець

Судді І. Кондратова

О. Мамалуй