Історія справи

Ухвала КГС ВП від 05.08.2021 року у справі №904/7876/16

УХВАЛА

04 серпня 2021 року

м. Київ

Справа № 904/7876/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В. П. (головуючий), Бенедисюка І. М. і Львова Б. Ю.,

розглянувши матеріали касаційної скарги фізичної особи-підприємця Забашти Дмитра Анатолійовича (далі - ФОП Забашта Д. А.)

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2021 та

постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.06.2021

за первісним позовом комунального підприємства "Транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" Дніпровської міської ради (далі - Підприємство)

до ФОП Забашти Д. А.

про стягнення 101 199,63 грн. заборгованості за теплову енергію, та

за зустрічним позовом ФОП Забашти Д. А.

до Підприємства

про визнання недійсним договору від 09.12.2011 № 615-т про відпуск теплової енергії для потреб опалення та додаткової угоди від 21.02.2013 № 1 до нього,

ВСТАНОВИВ:

03.07.2021 (згідно з поштовими відмітками на конверті) ФОП Забашта Д. А. звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.06.2021 у справі №904/7876/16, а справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Дослідивши матеріали касаційної скарги, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі.

Статтею 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Судом встановлено, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від
29.03.2021, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 08.06.2021, у задоволенні заяви ФОП Забашти Д. А. про перегляд рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2018 за нововиявленими обставинами відмовлено, у зв'язку з тим, що ФОП Забашта Д. А. у поданій заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами пропонує суду здійснити саме переоцінку доказів у справі, у той час, як переоцінка доказів не може бути підставою для зміни або скасування судового рішення.

Судами попередніх інстанцій встановлено таке:

Підприємство звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ФОП Забашти Д. А. про стягнення 96 737,92 грн. у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору про відпуск теплової енергії для потреб опалення від 09.12.2011 №615-т (далі - Договір №615-т) у частині здійснення своєчасних розрахунків за поставлену теплову енергію;

рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2017, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
25.09.2017, позов задоволено;

при новому розгляді справи ФОП Забашта Д. А. подано зустрічну позовну заяву про визнання недійсним Договору № 615-т та додаткової угоди від 21.02.2013 № 1. ФОП Забашта Д. А. вважає, що оспорюваний договір суперечить закону, оскільки існують вимоги чинного законодавства, якими передбачено в багатоквартирних будинках використовувати теплову енергію не на підставі договору її відпуску для потреб опалення (тобто купівлі-продажу), а на підставі договору про надання житлово-комунальних послуг з централізованого опалення;

рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2018, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від
12.12.2021, стягнуто з ФОП Забашти Д. А. на користь Підприємства 96 737,92 грн. основного боргу, 3 071,16 грн. інфляції, 230,02 грн. річних, 1 160,53 грн. пені, 1 517,99 грн. судового збору. У задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено;

рішення суду першої інстанції мотивовано посиланням на несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань за Договором №615-т щодо оплати отриманих послуг у повному обсязі. Зміст оспорюваного договору не суперечить вимогам чинного законодавства, у ньому сторонами погоджені усі істотні умови, визначені законом для договорів даного типу, а саме: предмет договору, ціна, права та обов'язки, порядок обліку теплової енергії та сплати за спожиту теплову енергію, строки виконання зобов'язань;

09.02.2021 до першої інстанції надійшла заява ФОП Забашти Д. А. про перегляд рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2018 за нововиявленими обставинами, в якій він просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2018 та відмовити у позові Підприємства до ФОП Забашти Д. А. про стягнення 101 199,63 грн. заборгованості за теплову енергію;

в обґрунтування заяви про перегляд рішення ФОП Забашта Д. А. зазначає, що Підприємством було нараховано відповідачу заборгованість за начебто надані послуги з теплопостачання за загальний період з 01.10.2013 по 01.04.2016, проте заявнику стало відомо, що спірне приміщення фактично ще до 01.10.2013 було відключене від внутрішньобудинкової мережі централізованого опалення, а тому, на думку заявника, послуги з теплопостачання у період з 01.10.2013 по 01.04.2016 Підприємство у відповідності до виставлених ним рахунків надавати не могло;

на підтвердження зазначених у заяві обставин заявником подано акт від 15.08.2013 обстеження нежитлового приміщення № 67 у багатоквартирному будинку за адресою: м. Дніпро, просп. Кірова, 137; робочий проєкт № 022-ТС ППФ "Міл" на "Реконструкцію системи централізованого опалення" нежитлового приміщення № 67 за адресою: м. Дніпро, просп. Кірова, 137; заяву Джафарова Е. Т. на ім'я директора КП "Теплоенерго" від 11.01.2019 № 182; довіреність Джафарова Е. Т. на ім'я Шеремет З. С. від 06.03.2018;

надаючи вказані докази, заявник зазначає, що відповідні факти, які не були йому відомі під час розгляду справи, мають істотне значення для її вирішення;

з огляду на викладене ФОП Забашта Д. А. вважає, що рішення суду від 27.03.2018 підлягає перегляду за нововиявленими обставинами.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Частиною 4 статті 320 ГПК України передбачено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи; по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Отже, нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Під час вирішення питань щодо правової природи юридичних фактів як нововиявлених обставин та їх істотності необхідно керуватися правилами статті 86 ГПК України.

Нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення.

Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ.

Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, що надані ФОП Забашта Д. А. докази за своєю правовою природою є новими доказами, а не нововиявленими обставинами, як вказує відповідач.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що у поданій заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами заявник пропонує господарському суду здійснити саме переоцінку доказів у справі, в той час, як переоцінка доказів не може бути підставою для зміни або скасування судового рішення. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вказав, що суд першої інстанції вмотивовано відмовив заявнику у задоволенні заяви про перегляд рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2018 за нововиявленими обставинами.

Судом апеляційної інстанції були відхилені доводи ФОП Забашти Д. А. про те, що з листа уповноваженого представника власника приміщення Шеремет З. С. від
11.01.2021 вбачається, що нежитлове приміщення (магазин) №67 поз.1-8, загальною площею 238,5 кв. м (м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, б. 137) з 23.04.2013 ФОП Забашта Д. А. за договором оренди не надавалося, оскільки під час ухвалення судового рішення від 27.03.2018 судом першої інстанції встановлено факт користування ФОП Забашта Д. А. спірним нежитловим приміщенням у період з 2013 року по 13.09.2016 включно; акт від 15.08.2013 обстеження нежитлового приміщення № 67 у багатоквартирному будинку є належним доказом відключення цього приміщення від внутрішньодомової системи центрального опалення станом на час виникнення спірних правовідносин, оскільки відключення споживачів від мережі централізованого опалення відбувається тільки на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що під час розгляду справи по суті позовних вимог як у суді першої інстанції, так і у суді апеляційної інстанції ФОП Забашта Д. А. не зазначав про відсутність теплопостачання у спірному приміщенні. Отже, вказані обставини не були предметом розгляду суду під час ухвалення рішення від 30.03.2018.

Враховуючи викладене, Верховний Суд вважає, що суд першої інстанції дійшов юридично правильного висновку про відмову у задоволенні заяви ФОП Забашти Д. А. про перегляд рішення господарського суду Дніпропетровської області від
27.03.2018 за нововиявленими обставинами, оскільки ФОП Забашта Д. А. у поданій заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами пропонує суду здійснити саме переоцінку доказів у справі, у той час, як переоцінка доказів не може бути підставою для зміни або скасування судового рішення.

Аргументи, наведені в касаційній скарзі, не викликають розумних сумнівів щодо правильності застосування норм права господарськими судами попередніх інстанцій.

Згідно з частиною 2 статті 293 ГПК України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги ФОП Забашти Д. А. на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.06.2021 у справі №904/7876/16 та відмову у відкритті касаційного провадження на підставі частини 2 статті 293 ГПК України, оскільки у даній справі правильне застосування норм є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Керуючись статтями 234, 235, частиною 2 статті 293 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця Забашти Дмитра Анатолійовича на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.06.2021 у справі № 904/7876/16.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Б. Львов