Верховний

Суд

УХВАЛА

03 березня 2018 року

м. Київ

справа № 910/5394/15-г

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є.В. - головуючого, Мачульського Г.М., Кушніра І.В.,

розглянувши заяву Київської міської ради про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України у складі колегії суддів:

Ходаківської І.П., Сибіги О.М., Данилової М.В. від 09.11.2017 у справі

за позовом Заступника прокурора Печерського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич" третя особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "М.Д. Групп" про розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Верховного Суду від 09.02.2018 справу № 910/5394/15-г допущено до провадження Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, відкрито провадження за заявою Київської міської ради про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 09.11.2017 та в порядку здійснення підготовчих дії витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи.

21.02.2018 справа № 910/5394/15-г надійшла з Господарського суду міста Києва до Касаційного господарського суду.

Відповідно до положень підпункту 2 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, якщо господарська справа за заявою про перегляд судових рішень Верховним Судом України відповідно до правил, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, повинна розглядатися на спільному засіданні відповідних судових палат Верховного Суду України, - така справа після її отримання Касаційним господарським судом передається на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Згідно з частиною 3 статті 11123 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній до 15.12.2017 року, якщо судове рішення оскаржується з підстав неоднакового застосування однієї і тієї самої норми права судами касаційної інстанції різної юрисдикції, справа розглядається на спільному засіданні відповідних судових палат Верховного Суду України.

Заява подана з підстав неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, по різним справам у подібних правовідносинах. Як приклад неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права заявником надано копію постанови Вищого господарського суду України від 16.12.2013 у справі №910/3991/13 та копію ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14.09.2017 у справі № 235/1629/16-ц.

У постанові від 09.11.2017 у справі № 910/5394/15-г, про перегляд якої просить заявник, Вищий господарський суд України погодився з висновком про відсутність підстав для задоволення позову про розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки, посилаючись на те, що відповідачем була погашена заборгованість з орендної плати до винесення рішення у даній справі.

На відміну від постанови, на яку подана заява про перегляд, у судових рішеннях, на які посилається заявник, суди касаційних інстанцій дійшли висновків про наявність підстав щодо задоволення позову про розірвання договору оренди та зобов'язання повернути земельну ділянку, взявши до уваги несплату відповідачами орендної плати понад 9 місяців (справа № 910/3991/13) та понад 2-3 місяців кожного року (справа № 235/1629/16-ц). При цьому, суди касаційних інстанцій зазначили про те, що порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати вже є підставою для його розірвання, незважаючи на те, чи виплачена заборгованість в подальшому, тобто дійшли відповідних висновків щодо застосування міри відповідальності за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Таким чином, в судових рішеннях на які посилається заявник, як на підставу неоднакового застосування норм матеріального права, суди у подібних правовідносинах застосовуючи одні й ті ж норми матеріального права, а саме статтю 141 Земельного кодексу України, статтю 651 Цивільного кодексу України, положення частини 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі", що і в постанові Вищого господарського суду України, про перегляд якої просить заявник, дійшли протилежних правових висновків про наявність підстав щодо задоволення позовних вимог про розірвання договору та зазначили, що порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати вже є підставою для його розірвання, незважаючи на те, чи виплачена заборгованість до прийняття рішення у справі.

З викладеного вбачається, що заява згідно з правилами, що діяли на момент її подання, повинна розглядатися на спільному засіданні судових палат Верховного Суду України, тому відповідно до зазначених вимог Господарського процесуального кодексу України підлягає переданню Касаційним господарським судом у складі Верховного суду на розгляд Великої Палати Верховного Суду разом зі справою № 910/5394/15-г.

Керуючись статтею 234, підпунктом 2 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній з 15.12.2017 та статті 11123 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній до
15.12.2017, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Заяву Київської міської ради про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 09.11.2017 та справу № 910/5394/15-г передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Є. Краснов

Судді: Г. Мачульський

І. Кушнір