УХВАЛА

02 березня 2021 року

м. Київ

справа № 922/614/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Уркевича В. Ю.- головуючий, Мачульського Г. М., Краснова Є. В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Харківській області

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.11.2020 у справі

за позовом заступника керівника Лозівської місцевої прокуратури Харківської області

до 1) Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Харківській області, 2) Фермерського господарства "Агрозем-7",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_1,

про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок та їх повернення,

ВСТАНОВИВ:

04.01.2021 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Головне управління Держгеокадастру у Харківській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Харківській області, скаржник) звернулося через відділення АТ "Укрпошта" з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.11.2020 у цій справі, повний текст якої складено 07.12.2020. Касаційна скарга надійшла до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 19.01.2021.

У касаційній скарзі міститься клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 26.11.2020.

Відповідно до витягу із протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 19.01.2021 касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Уркевич В. Ю. - головуючий (суддя-доповідач), Мачульський Г. М., Краснов Є. В.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.01.2021 касаційну скаргу ГУ Держгеокадастру у Харківській області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.11.2020 у справі № 922/614/19 залишено без руху на підставі статті 292 Господарського процесуального кодексу України через оформлення касаційної скарги з порушенням вимог, встановлених статтями 290, 291 Господарського процесуального кодексу України, а саме не додано докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, не додано доказів надіслання іншим учасникам справи копії касаційної скарги і доданих до неї документів. Надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвалу від 25.01.2021 скаржником отримано 08.02.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, а отже усунути недоліки скаржник мав у строк до 18.02.2021 включно.

Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Проте скаржник не скористався своїм правом, недоліки касаційної скарги, про які зазначено в ухвалі Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від
25.01.2021 щодо надання доказів, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, надання документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, надання доказів надіслання іншим учасникам справи копії касаційної скарги і доданих до неї документів, не усунув, заяву про усунення недоліків до суду не надав.

Відповідно до частини 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з цією процесуальною нормою суд касаційної інстанції у кожному випадку повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

Відповідно до статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

ЄСПЛ зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див. mutatis mutandis рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine) від
03.04.2008, № 3236/03, § 41)).

Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, ГУ Держгеокадастру у Харківській області зазначає про те, що повний текст оскаржуваної постанови від 26.11.2020 йому було вручено 15.12.2020. Як доказ вручення оскаржуваної постанови, скаржник додає до касаційної скарги копію першої сторінки постанови Східного апеляційного господарського суду від
26.11.2020 з вхідним номером ГУ Держгеокадастру у Харківській області.

Колегія суддів вважає, що надані скаржником докази дати отримання оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції не підтверджують отримання ГУ Держгеокадастру у Харківській області зазначеної постанови 15.12.2020, оскільки відмітка про її отримання проставлена скаржником на копії першої сторінки постанови Східного апеляційного господарського суду від 26.11.2020, який є зацікавленою особою.

Оскаржувана постанова Східного апеляційного господарського суду ухвалена
26.11.2020, повний текст якої складено 07.12.2020, отже останнім днем строку, встановленого для касаційного оскарження цієї постанови, є 28.12.2020 (оскільки закінчення строку припадало на вихідний день 27.12.2020, то останнім днем строку є перший після нього робочий день).

Натомість скаржник касаційну скаргу подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у відділення АТ "Укрпошти" 04.01.2021. Скарга надійшла до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 19.01.2021 про що свідчить відбиток штампу про одержання вх. № 517/2021 від 19.01.2021 на першому аркуші цієї скарги.

Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Згідно з частиною 2 статті 288 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частиною 2 статті 288 Господарського процесуального кодексу України (частина 2 статті 288 Господарського процесуального кодексу України).

Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків.

З викладеного вбачається, що у скаржника була можливість скористатися своїм правом на звернення до суду касаційної інстанції в межах строку відповідно до вимог статті 288 Господарського процесуального кодексу України, а пропуск строку на касаційне оскарження залежав не від об'єктивних причин, а від суб'єктивних чинників, які особа, що звернулась із касаційною скаргою, могла і повинна була уникнути при подачі касаційної скарги.

З огляду на наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про те, що вони не є поважними та не можуть бути взяті до уваги для поновлення відповідного строку, оскільки скаржник не навів будь-яких обґрунтованих доводів або об'єктивних причин, які б спричинили пропуск строку на касаційне оскарження.

При цьому легітимна мета обмеження прав дотримана, права скаржника не порушені, оскільки йому було надано право на обґрунтування пропуску строку на оскарження судового рішення про яке він був обізнаний.

Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

Відповідно до частини 6 статті 293 Господарського процесуального кодексу України копія ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направляються особі, яка подавала касаційну скаргу, а копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 234, 235, 292, 293, Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.11.2020 у справі № 922/614/19.

2. Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами на 26 (двадцяти шести) аркушах направити скаржнику.

3. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Ю. Уркевич

Судді: Г. М. Мачульський

Є. В. Краснов