УХВАЛА

29 березня 2019 року

Київ

справа №820/5416/16

адміністративне провадження №К/9901/7687/19

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Данилевич Н. А., суддів Бевзенка В. М., Білоуса О. В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03 січня 2019 року та ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2019 року у справі №820/5416/16 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Харківській області в особі начальника генерала поліції третього рангу Дмитрієва Анатолія Анатолійовича про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

19 березня 2019 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Водночас, частиною 2 статті 328 КАС України визначено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку. До таких ухвал віднесено: про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в частиною 2 статті 328 КАС України, зокрема, про повернення заяви позивачеві (заявникові); відмови у відкритті провадження у справі; відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності; залишення позову (заяви) без розгляду; закриття провадження у справі; відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Предметом оскарження в суді касаційної інстанції в даному випадку є ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 03 січня 2019 року з питання прийняття позовної заяви та відкриття спрощеного провадження у справі. При цьому, скаржник вказану ухвалу оскаржує з підстав неможливості розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, посилаючись на частину 4 статті 257 КАС України.

Отже, ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 03 січня 2019 року відповідно до приписів ч.2 статті 328 КАС України не підлягає касаційному оскарженню, оскільки вона не переглянута в апеляційному порядку та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції лише з підстав порушення судом правил підсудності.

Стосовно оскарження ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від
04.03.2019 року у справі №820/5416/16, Суд зазначає наступне.

Згідно п.2 ч.2 ст.333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до п.2 ч.2 ст.333 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Предметом касаційного оскарження в цій справі є, зокрема, ухвала Другого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2019 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03 січня 2019 року, посилаючись на приписи ч.1 ст.294, п.1 ч.1 ст.299 КАС України.

Так, за приписами ч.1 ст.294 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо, зокрема, відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності.

Разом з тим, як вже зазначалось раніше, скаржник не погоджувався з ухвалою суду про відкриття провадження лише в частині порядку розгляду справи, а саме у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вірно зазначив про те, що питання щодо порядку розгляду справи, не є підставою для апеляційного оскарження окремо від рішення суду, ухвали про відкриття провадження у справі.

Отже, правильне застосовування норми права, в даному випадку стосовно правомірності відмови у відкритті апеляційного провадження, оскільки апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню, є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, у зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість касаційної скарги.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Аналізуючи зазначені норми права та враховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03 січня 2019 року та ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2019 року у справі №820/5416/16 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Харківській області в особі начальника генерала поліції третього рангу Дмитрієва Анатолія Анатолійовича про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії.

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. А. Данилевич

Судді В. М. Бевзенко

О. В. Білоус