ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

29.01.2018 Київ К/9901/5853/18 766/1/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Гриціва М.І.,

суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В., -

під час розгляду касаційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 6 вересня 2017 року у справі за його позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 6 вересня 2017 року відмовив у відкритті касаційного провадження на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 31 березня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року про відмову у задоволенні позову.

Своє рішення обґрунтував тим, що відповідно до статті 1832 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Не погодившись із рішенням суду касаційної інстанції, 30 грудня 2017 року ОСОБА_2 подав касаційну скаргу про його перегляд.

Час подання, форма і зміст звернення ОСОБА_2, визначений і заявлений у зверненні, характер вимог дає підстави для такого висновку.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - ~law13~).

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції ~law14~ (далі - КАС) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених КАС.

Як видно зі змісту касаційної скарги, її автор просить переглянути та скасувати не тільки рішення судів попередніх інстанцій, але й судове рішення суду касаційної інстанції. Вважає, що з набранням чинності ~law15~ має правові підстави для оскарження судових рішень відповідно до підпунктів а), в) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС. Іншими словами, заявник фактично просить здійснити повторний касаційний перегляд судових рішень, ухвалених у цій справі.

Такі вимоги є неприйнятними, позаяк рішення судів попередніх інстанцій і особливо рішення суду касаційної інстанції не можуть бути предметом повторного касаційного розгляду справи, зокрема й новоствореним Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду. Судове рішення касаційного суду, яке просить переглянути заявник, не є тим судовим актом, який у розумінні частини 1 статті 328 КАС може бути оскаржений в касаційному порядку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвали Вищого адміністративного суду України від 6 вересня 2017 року, Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року та постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 31 березня 2017 року у справі за його позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: М.І. Гриців

Судді: Я.О. Берназюк

Н.В. Коваленко