Історія справи

Ухвала КАС ВП від 28.10.2018 року у справі №826/1260/18

УХВАЛА

18 жовтня 2018 року

Київ

справа №826/1260/18

адміністративне провадження №К/9901/63369/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у місті Києві на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2018 у справі №826/1260/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗМІНА" до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень,

УСТАНОВИЛ:

На адресу Верховного Суду надійшла касаційна Головного управління ДФС у місті Києві на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2018 у справі №826/1260/18.

У січні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗМІНА" звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень.

Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 17.04.2018 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗМІНА" задовольнив повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДФС у місті Києві подало апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2018 апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області було повернуто, через її невідповідність вимогам п. 1 ч. 4 ст. 298 КАС України, а саме: додана до апеляційної скарги копія довіреності не є документом, що посвідчує повноваження особи, яка підписала апеляційну скаргу, оскільки не засвідчена у визначеному законом порядку.

У серпні відповідач вдруге подає апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позивних вимог - відмовити. Разом з тим, порушувалось питання про поновлення строку апеляційного оскарження з посиланням на неможливість сплати судового збору раніше через відсутність фінансування.

Київський апеляційний суд ухвалою від 20.08.2018 залишив апеляційну скаргу без руху з підстав пропущення строків на апеляційне оскарження та визнав причини пропуску цього строку неповажними. Натомість судом надається скаржнику можливість зазначити в якості обґрунтування поданого клопотання інші поважні причини пропуску строку звернення до суду.

Головним управління ДФС у місті Києві до суду апеляційної інстанції подано Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В якому скаржник просить визнати відсутність коштів поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження та відкрити провадження у справі. В обґрунтування вимог відповідач повторно посилається на відсутність можливості сплатити судовий збір на час звернення до суду з апеляційною скаргою вперше.

Проте, Суд апеляційної інстанції розглядаючи перше клопотання про поновлення строку, в ухвалі від 20 серпня 2018 року зазначав, що ці підстави пропуску строку не є поважними, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень (постанова Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 823/440/16).

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11.09.2018 відмовив Головному управлінню ДФС у місті Києві у відкритті апеляційного провадження, не визнавши поважними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, наведені скаржником у клопотанні, оскільки організація фінансування суб'єкта владних повноважень не є поважною причиною пропуску такого строку.

Не погодившись з ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просив скасувати вищезазначену ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження і передати справу для продовження розгляду до Київського апеляційного адміністративного суду.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначив, що при первинному зверненні з апеляційною скаргою не мав можливості своєчасно сплатити судовий збір у зв'язку з відсутністю фінансування. При цьому скаржник зазначає, що при повторному зверненні з апеляційною скаргою були виконані всі процесуальні дії для розгляду судом апеляційної інстанції скарги у справі №826/1260/18. Однак,
06.09.2018 Головним управлінням ДФС у м. Києві було помилково направлено клопотання про продовження строку на усунення недоліків, а саме відсутності документу про сплату судового збору замість доказів про дотримання процесуальних строків при подачі апеляційної скарги.

Згідно з частиною 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до частиною 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання правильного застосування норми права, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення у відповідності з таким висновком.

Так, Верховний Суд у постановах від 05.05.2018 у справі № 808/3787/16, від
02.10.2018 у справі № 810/1104/16 висловив правову позицію, відповідно до якої відсутність фінансування податкового органу, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім вимог Кодексу адміністративного судочинства України щодо оформлення апеляційної скарги та дотримання строку апеляційного оскарження.

При цьому Верховний Суд зазначив, що статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

Наведеними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.

Такими процесуальними обов'язками учасників справи визначено, крім іншого, дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень, а також виконання встановлених законом вимог щодо оформлення апеляційної скарги, зокрема, надання документу про сплату судового збору.

З метою виконання процесуального обов'язку своєчасної сплати судового збору особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Це стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.

При цьому Верховний Суд зазначив, що статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

Як вбачається з ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від
11.09.2018, суд апеляційної інстанції, відповідно до вищенаведеної правової позиції Верховного Суду, відмовив Головному управлінню ДФС у м. Києві у відкритті апеляційного провадження.

За таких обставин, враховуючи приписи частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження за касаційної скаргою Головного управління ДФС у м. Києві.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті за касаційною скаргою Головного управління ДФС у місті Києві на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2018 у справі №826/1260/18.

Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І.Я.Олендер

Р. Ф. Ханова