Історія справи

Ухвала КАС ВП від 28.07.2021 року у справі №140/15759/20

УХВАЛА

27 липня 2021 року

м. Київ

справа № 140/15759/20

адміністративне провадження № К/9901/26360/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Уханенка С. А.,

суддів - Кашпур О. В., Радишевської О. Р.

перевірив касаційну скаргу Луцького прикордонного загону (військова частина 9971) на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22 січня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Луцького прикордонного загону (військова частина 9971) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Луцького прикордонного загону (військова частина 9971), в якому просив суд: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати йому при звільненні компенсації за неотримане речове майно; зобов'язати Луцький прикордонний загін (військова частина 9971) нарахувати та виплатити йому грошову компенсацію за все належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року №178 (далі - Порядок №178), без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби, та за цінами предметів обмундирування, визначеними станом на 01 січня 2019 року розпорядженням Адміністрації Держприкордонслужби України від 31 січня 2019 року №21 "Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації та утримання за речове майно, строк носіння якого не закінчився".

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22 січня 2021 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2021 року, позов задоволено. Визнано протиправними дії Луцького прикордонного загону (військова частина 9971) щодо нарахування та виплати при звільненні ОСОБА_1 компенсації за неотримане речове майно пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби, а також не за цінами, встановленими розпорядженням Адміністрації прикордонної служби України від 30 січня 2019 року №21 "Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації та утримання за речове майно, строк носіння якого закінчився". Зобов'язано Луцький прикордонний загін (Військова частина 9971) нарахувати та виплатити позивачу (з урахуванням раніше виплачених сум) грошову компенсацію за все належне, але неотримане протягом проходження військової служби речове майно, відповідно до Порядку №178, без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби за цінами предметів обмундирування, визначеними станом на 01 січня 2019 року розпорядженням Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30 січня 2019 року №21 "Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації та утримання за речове майно, строк носіння якого не закінчився".

15 липня 2021 року Луцький прикордонний загін (військова частина 9971) звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22 січня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2021 року, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції і ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Предметом спору у цій справі є бездіяльність відповідача щодо невиплати грошової компенсації за неотримане речове майно.

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, в якості винятку, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами "а " - "г" цієї норми та викладені підстави, визначені частиною 4 статті 328 КАС України.

За змістом пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Відомостей про те, що позивач є військовою посадовою особою вищого офіцерського складу відповідно до пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України у системному зв'язку з положеннями Закону України "Про запобігання корупції" суду касаційної інстанції не надано і у судових рішеннях така інформація відсутня.

Підстав, за яких судові рішення, постановлені у зазначеній справі можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України судом касаційної інстанції не встановлено і заявником такі не зазначено.

Доводи касаційної скарги щодо застосування судами норми права без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, відхиляються судом касаційної інстанції, оскільки, пункт 2 частини 5 статті 328 КАС України передбачає можливість перегляду, в якості винятку, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами "а " - "г" цієї норми, проте заявником таких винятків не зазначено, а доводи касаційної скарги зводяться до зводяться до наведення окремих цитат з рішення Верховного Суду та незгоди з висновками судів щодо розміру компенсації, що підлягає виплаті позивачу.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з пунктом 8 частини другої якої, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та, у визначених законом випадках, на касаційне оскарження судового рішення.

Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини 1 статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки заявник, оскаржуючи судові рішення, прийняті у справі незначної складності, не вказав випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки наявності підстав касаційного оскарження цих рішень, встановлених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.

Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

1. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Луцького прикордонного загону (військова частина 9971) на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22 січня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Луцького прикордонного загону (військова частина 9971) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії відмовити.

2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: С. А. Уханенко

Судді: О. В. Кашпур

О. Р. Радишевська