Історія справи

Ухвала КАС ВП від 28.01.2021 року у справі №580/4127/20

УХВАЛА

28 січня 2021 року

м. Київ

справа № 580/4127/20

адміністративне провадження № К/9901/1128/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Данилевич Н. А.,

суддів: Кашпур О. В., Шевцової Н. В.

перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року у справі № 580/4127/20 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини 9930 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛ:

12 січня 2021 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (відправлено засобами поштового зв'язку
08.01.2021).

25 вересня 2020 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 до Військової частини А9930, в якій просила:

1) визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування позивачу індексації грошового забезпечення за період з 04.12.2015 по 27.04.2016 у розмірі;

2) стягнути з відповідача на користь позивачу суму індексації грошового забезпечення за період служби з 04.12.2015 по 27.04.2016 у розмірі 11280,45 грн;

3) стягнути з відповідача на користь позивача суму компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації у розмірі 4987,51 грн;

4) стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку з 28.04.2016 по 22.09.2020 у розмірі 279459,06 грн.

Відповідно до ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 вказану позовну заяву залишено без руху і надано строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю п'ять днів з моменту отримання копії даної ухвали суду для надання до суду доказів сплати 2844 грн. 46 коп. судового збору.

Судом було вказано, що ~law15~ звільнення від сплати судового збору осіб, які мають такий статус, обмежено справами, пов'язаними з порушенням їхніх прав. Тобто встановлені ~law16~ положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов'язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.

На адресу суду від позивача надійшла заява, згідно якої позивач вважає, що вона, як учасник бойових дій не повинна сплачувати судовий збір за позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на її користь компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації у сумі 4987,51 грн. та середнього заробітку за час затримки розрахунку; з 28.04.2016 до 15.09.2020 у сумі 279459,06 грн.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2020 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року, позовну заяву було повернуто позивачу.

Судом було вказано, що позивачем не надано доказів сплати судового збору за вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації та середнього заробітку за час затримки розрахунку з 28.04.2016 до 15.09.2020, отже, недоліки позовної заяви, визначені ухвалою судді від 23.09.2020, не усунуто, а тому позовна заява підлягає поверненню.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно із частиною 1 , 2 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених КАС України.

У касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у КАС України, після їх перегляду в апеляційному порядку.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виходить з наступного.

Повертаючи адміністративний позов позивачу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було виконано вимог ухвали суду від 23.09.2020, а саме, не надано до суду документа про сплату судового збору або доказів наявності обставин щодо звільнення позивача від сплати судового збору.

В обґрунтування касаційної скарги позивач вказав, що на виконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху нею було надано належні докази її звільнення від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір". Вважає, що стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку пов'язане із соціальним захистом позивача я к учасника бойових дій.

Частиною 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Згідно з п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач зазначила, що вона звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір", надавши копію посвідчення від 14.08.2017, згідно з яким має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

Так, відповідно до положень пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.

Отже, ~law20~ звільнення від сплати судового збору осіб, які мають такий статус, обмежено справами, пов'язаними з порушенням їхніх прав. Тобто встановлені ~law21~ положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов'язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Таким чином, Суд підтримує висновки судів попередніх інстанцій про те, що серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернувся у цій справі, а саме стягнути з відповідача на користь позивача суму компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації у розмірі 4987,51 грн та стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку з 28.04.2016 по 22.09.2020 у розмірі 279459,06 грн.

Аналіз п.13 ч.1 ст.5 Закону України "Про сплату судовий збір" в сукупності з ч.2 ст.22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.

Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (надалі - Закон № 3674).

~law27~ визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою розмір ставки судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14 листопада 2019 року №294-IX встановлено розмір прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб на 2020 рік, а саме у місячному розмірі з 1 січня - 2102
гривень.

Даний позов містить дві вимоги майнового характеру, а тому колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивачу належить сплатити судовий збір у розмірі 2844 грн 46 коп.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду 19.10.2020 у справі №240/934/20, та був врахований судом апеляційної інстанцій під час розгляду цієї справи.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року справа "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя ("KREUZ
v. POLAND" № 28249/95).

Також, Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі "Перес де Рада Каванілес проти Іспанії" зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним; воно підлягає обмеженням, дозволеним за змістом, зокрема коли умови прийнятності скарги визначені, оскільки за своєю природою вона потребує регулювання з боку держави, яка користується певною свободою розсуду в цьому відношенні.

За таких обставин, суд касаційної інстанції зазначає, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за подання вказаного позову.

Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що суди правильно застосували положення пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, правильне її застосовування є очевидним, не викликає сумнівів щодо застосування чи тлумачення цієї норми права.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно з частиною 2 статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

На підставі викладеного, керуючись частиною 2 статті 333 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини 9930, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіН. А. Данилевич О. В. Кашпур Н. В. Шевцова