Історія справи

Ухвала КАС ВП від 26.11.2019 року у справі №580/1066/19

УХВАЛА

23 грудня 2019 року

Київ

справа №580/1066/19

адміністративне провадження №К/9901/31483/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Чиркіна С. М.,

суддів: Єзерова А. А., Саприкіної І. В.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від
10.10.2019 у справі № 580/1066/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Державної казначейської служби у Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У 2019 році ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Державної казначейської служби у Черкаській області, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови позивачу у здійсненні виплати компенсації відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" за втрату частини доходу (пенсії) у сумі 24 085,00 грн в зв'язку з порушенням строків їх виплати;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь позивача суму компенсації у розмірі 36 223,99 грн за втрату частини доходу (пенсії) у сумі 24 085,00 грн, у зв'язку з порушенням строків їх виплати, відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів в зв'язку з порушенням строків їх виплати";

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь позивача суму відповідальності у розмірі 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання по виплаті суми пенсії у розмірі 24 085,10 грн, розмір якої становить 2 167,66 грн.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 22.07.2019 закрито провадження в частині позовних вимог про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь позивача суми відповідальності у розмірі 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання по виплаті суми пенсії у розмірі 24 085,10 грн, розмір якої становить 2 167,66 грн на підставі пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки в цій частині вимог, справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 22.07.2019 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2019 апеляційну скаргу позивача задоволено частково:

- рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22.07.2019 скасовано та ухвалено нову постанову, якою позов задоволено частково:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови позивачу у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати нарахованої пенсії;

- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати нарахованої пенсії на виконання постанови Жашківського районного суду Черкаської області від 09.08.2011 у справі № 2-а-3053/11, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Кабінетом Міністрів України постановою від 21.02.2001 № 159;

- у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

14.11.2019 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача, в якій скаржник просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2019 і залишити в силі рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22.07.2019.

Ухвалою Верховного Суду від 21.10.2019 касаційну скаргу залишено без руху в зв'язку з несплатою судового збору. Скаржнику надано строк на усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання цієї ухвали.

На виконання вимог ухвали від скаржника 13.12.2019 надійшло платіжне доручення від 10.12.2019 № 4567.

За приписами частини 3 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, визначений судом, вона вважається поданою у день її первинного подання до адміністративного суду.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд встановив, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, з огляду на таке.

Відповідно до частини 20 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно із пунктом 3 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пунктом 3 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Отже, в контексті вимог частини 20 статті 4, пункту 3 частини 6 статті 12 та статті 262 КАС України справа відноситься до справ незначної складності.

За правилами пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

У касаційній скарзі скаржник не навів обставин, передбачених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Таким чином, касаційною скаргою оскаржується судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи, що оскаржуване судове рішення прийнято у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткові обставини відсутні, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.

Цей висновок відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), враховуючи особливий характер функції Верховного Суду як суду касаційної інстанції, Суд може визнати, що процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (рішення від 19.12.1997 у справі "Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії").

Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою необхідно відмовити.

Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2019 у справі № 580/1066/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Державної казначейської служби у Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: С. М. Чиркін

Судді: А. А. Єзеров

І. В. Саприкіна