УХВАЛА

24 квітня 2018 року

Київ

справа № 554/4857/16-а

провадження № К/9901/3092/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Гриціва М.І., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_2 до Шевченківської районної у м. Полтава ради, треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4, управління Держземагенства у м. Полтаві про визнання протиправним та скасування рішення, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Шевцової Н.В., Макаренко Я.М.. Мінаєвої О.М. від 3 жовтня 2017 року,

УСТАНОВИЛ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Шевченківської районної у м. Полтава ради, треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4, управління Держземагенства у м. Полтаві про визнання протиправним та скасування рішення, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Октябрської районної у м. Полтаві ради від 27 листопада 2014 року, на підставі якого ОСОБА_3 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 799 кв. м. для ведення садівництва;

- визнати протиправним та скасувати рішення Октябрської районної у м. Полтаві ради від 29 вересня 2015 року на підставі якого гр. ОСОБА_3 затверджено технічну документацію та передано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку по АДРЕСА_1, площа якої відповідно до технічної документації виготовленої ТОВ НВІ "Земресурс" становить 799 кв. м для ведення садівництва, кадастровий номер НОМЕР_1.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Постановою Октябрського районного суду м. Полтава від 19 червня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Октябрської районної у м. Полтаві ради від 27 листопада 2014 року про надання дозволу ОСОБА_3 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 799 кв. м для ведення садівництва.

Визнано протиправним та скасовано рішення Октябрської районної у м. Полтаві ради від 29 вересня 2015 року, на підставі якого ОСОБА_3 затверджено технічну документацію та передано у власність земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 799 кв. м для ведення садівництва, кадастровий номер НОМЕР_1.

3. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 3 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 було задоволено частково.

Постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 19 червня 2017 року - скасовано та постановлено ухвалу, якою провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Шевченківської районної у м. Полтаві ради, треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4, управління Держземагентства у м. Полтаві, про визнання протиправним та скасування рішення - закрито.

4. Скасовуючи рішення суду та постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі суд апеляційної інстанції виходив з того, що у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про надання у власність земельної ділянки (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації) подальше оспорювання цього права власності має вирішуватися у порядку цивільної юрисдикції. Даний спір стосується права власності та права користування ОСОБА_3 земельною ділянкою, тобто цивільного права, а отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо вирішення його в порядку адміністративного судочинства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права, ОСОБА_2 звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 3 жовтня 2017 року, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

6. Касаційна скарга обґрунтована тим, що до адміністративної відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один із його учасників суб'єкт владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, в цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

Виходячи з природи дій суб'єкта владних повноважень, який здійснює у спірних правовідносинах владні управлінські функції, вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що в даному випадку має місце публічно-правовий спір що підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

7. Шевченківською районною у м. Полтава радою, ОСОБА_3, ОСОБА_4, управлінням Держземагенства у м. Полтаві відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 3 жовтня 2017 року не подано.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

8. Відповідно до частини 6 статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

9. Частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

10. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

11. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

12. Європейський суд з прав людини у справі "Сокуренко і Стригун проти України" ( № 29458/04 та № 29465/04) зазначив, що відповідно до прецедентної практики Суду термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод спрямований на гарантування того, "що судова гілка влади у демократичному суспільстві.. керується законом, що приймається парламентом" (Zand v. Austria № 7360/76); фраза "встановленим законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність; термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів; вимога стосовно того, що суд має бути "встановленим законом" є однією з декількох вимог Конвенції та протоколів до неї і встановлює, що дії національних органів мають базуватись на внутрішньому праві; вся організаційна система судів, включаючи не тільки питання, які підпадають під юрисдикцію певних видів судів, але також встановлення окремих судів та визначення їх місцевої юрисдикції (Coeme and others v. Belgium № 32492/96); суд не є встановленим законом у разі, якщо правила, які регламентують склад суду, не були додержані (Posokhov v. Russia № 63486/00, Fedotova v. Russia № 73225/01).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Враховуючи, що учасник справи оскаржує судові рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, колегія суддів приходить до висновку про те, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Керуючись статтями 346, 347 Кодексу адміністративного судочинства України

УХВАЛИВ:

Справу за позовом ОСОБА_2 до Шевченківської районної у м. Полтава ради, треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4, управління Держземагенства у м. Полтаві про визнання протиправним та скасування рішення передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Коваленко

Судді: Я. О. Берназюк

М. І. Гриців