Історія справи

Ухвала КАС ВП від 24.01.2018 року у справі №800/275/17

ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

23.01.2018 Київ А/9901/13/18 800/275/17

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши заяву ОСОБА_2 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 22 вересня 2017 року у справі № 800/275/17 за позовом ОСОБА_2 до Вищої ради правосуддя, треті особи - Генеральна прокуратура України, суддя Кузнецовського міського суду Рівненської області Ковтунович Микола Іванович, про визнання рішення протиправним,

ВСТАНОВИВ:

17 жовтня 2017 року ОСОБА_2 подав заяву про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 22 вересня 2017 року у справі № 800/275/17, постановленої в порядку статті 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України; в редакції до 15 грудня 2017 року).

Ухвалою Верховного Суду України від 23 жовтня 2017 року заява залишена без руху, заявнику надано строк для усунення її недоліків до 20 листопада 2017 року.

27 листопада 2017 року ухвалою Верховного Суду України заявнику продовжено строк для усунення недоліків до 25 грудня 2017 року.

У пункті 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - ~law10~) передбачено, що, з-поміж інших, Верховний Суд України діє у межах своїх повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному ~law11~, та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом у складі, визначеному ~law12~.

У відповідності з положеннями пункту 11 частини другої статті 46, пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень ~law13~ Пленум Верховного Суду постановою від 30 листопада 2017 року № 2 визначив, що днем початку роботи Верховного Суду є 15 грудня 2017 року. З цієї дати набрав чинності й Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII, яким, зокрема, Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року №2747-IV викладено у новій редакції.

Згідно з пунктом 1 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

Розпорядженням керівника апарату Верховного Суду України від 2 січня 2018 року № 4/0/19-18 дану заяву передано до Касаційного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи № 800/275/17 визначено новий склад колегії суддів, суддею-доповідачем визначено суддю Гімона М.М.

З переданих матеріалів вбачається, що заявником, із пропущення встановленого судом строку (2 та 23 грудня 2018 року), надіслані до суду заяви про усунення недоліків, зазначених в ухвалі Верховного Суду України від 23 жовтня 2017 року.

Однак, недоліки усунуті заявником лише частково з огляду на наступне.

Верховний Суд України, залишаючи заяву ОСОБА_2 без руху, просив, зокрема, зазначити, які саме норми права порушив Вищий адміністративний суд України при ухваленні рішення, про перегляд якого подана заява, та в чому полягає таке порушення.

У своїй заяві від 23 грудня 2017 року ОСОБА_2 вказав про порушення Вищим адміністративним судом України саме частини 2 статті 71 КАС України, проте не пояснив в чому, на його думку, полягає таке порушення.

Також в ухвалі Верховного Суду України від 23 жовтня 2017 року вказано, що заявник не додав до своєї заяви документ про сплату судового збору.

Для усунення даного недоліку ОСОБА_2 надіслав клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтував незадовільним майновим станом, оскільки він є непрацюючий пенсіонер з хронічним хворобами, на лікування яких йому необхідно витрачати великі кошти.

Частиною 2 , пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" передбачено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням, зокрема, звільнити від сплати судового збору, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Заявник надав довідку, видану йому Управлінням Пенсійного фонду України, щодо розміру отриманої ним пенсії за 2017 рік. З цієї довідки вбачається, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ОСОБА_2 за подання цієї заяви, не перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу.

Враховуючи вищенаведене, у задоволенні клопотання заявника про звільнення від сплати судового збору необхідно відмовити.

Пунктом 1 частини 4 статті 239-2 КАС України передбачено, що заява повертається заявнику, якщо її подано без додержання вимог Пунктом 1 частини 4 статті 239-2 КАС України і заявник не усунув її недоліки протягом установленого строку.

Враховуючи неусунення ОСОБА_2 в повному обсязі, недоліків заяви, що були зазначені в ухвалі Верховного Суду України від 23 жовтня 2017 року, приходжу до висновку про повернення даної заяви.

З урахуванням наведеного, керуючись статтями 239, 239-1, 239-2 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 щодо звільнення від сплати судового збору.

Повернути ОСОБА_2 заяву про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 22 вересня 2017 року у справі № 800/275/17 за позовом ОСОБА_2 до Вищої ради правосуддя, треті особи - Генеральна прокуратура України, суддя Кузнецовського міського суду Рівненської області Ковтунович Микола Іванович, про визнання рішення протиправним.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Гімон