Історія справи

Ухвала КАС ВП від 07.11.2019 року у справі №620/3644/18
Ухвала КАС ВП від 22.12.2019 року у справі №620/3644/18

УХВАЛА

20 грудня 2019 року

Київ

справа №620/3644/18

касаційне провадження №К/9901/35302/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бившевої Л. І.,

суддів: Юрченко В. П., Шипуліної Т. М.,

перевіривши касаційну скаргу Чернігівської митниці ДФС на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.06.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2019 у справі № 620/3644/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК - Домашній текстиль" до Чернігівської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень,

УСТАНОВИЛ:

Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 04.06.2019, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від
30.09.2019, позов задовольнив: визнав протиправними та скасував рішення Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України № КТ-ІМ 102000-0037-2018 від 01.10.2018 про зміну коду УКТ ЗЕД на 5208520010.

Чернігівська митниця ДФС подала до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.06.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2019.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.

Такий перелік не є вичерпним.

Зі змісту пункту 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України), а також через складність та інші обставини.

Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі № 620/3644/18 є вимоги про: визнання протиправним та скасування рішення Чернігівської митниці ДФС № КТ-UA102000-0037-2018 про зміну коду УКТ ЗЕД.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що висновком експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №2842/19-34/13563-13565/19-34 від 06.05.2019 встановлено характеристики товару, які протирічать коду товару, визначеного податковим органом, та вважають, що висновок Управління експертиз та досліджень хімічної та промислової продукції Департаменту податкових та митних експертиз ДФС № 142005703-0554 від 27.09.2018 р., не є допустимим та належним доказом по справі, оскільки він отриманий з порушенням Митного кодексу України, а саме, взяття проб (зразків) товарів проведено без вмотивованого письмового рішення повноважної особи. Таким чином, не може бути визнано обґрунтованим і рішення митного органу про визначення коду товару, оскільки воно прийняте відповідачем з порушенням вимог частини 2 статті 356 Митного кодексу України, за відсутності вмотивованого письмового рішення керівника органу доходів і зборів або особи, яка виконує його обов'язки про взяття проб (зразків) товарів, тобто не у спосіб, визначений законом.

Випадки, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається.

У касаційні скарзі таких застережень не міститься.

Отже, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2019, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.06.2019, не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи зазначене, у відкритті касаційного провадження належить відмовити.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Чернігівської митниці ДФС на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.06.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від
30.09.2019.

Копія ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.........................................

Л. І. Бившева

В. П. Юрченко

Т. М. Шипуліна,

Судді Верховного Суду