Історія справи
Ухвала КАС ВП від 22.07.2021 року у справі №240/22046/20

УХВАЛАпро відкриття касаційного провадження22 липня 2021 рокум. Київсправа №240/22046/20провадження №К/9901/25723/21Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:судді-доповідача Єзерова А. А.,суддів: Берназюка Я. О., Желєзного І. В.,
перевіривши касаційну скаргу Державної служби геології та надр України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09.02.2021 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2021 у справі № 240/22046/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пісок Полісся" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, визнання протиправним та скасування наказу,установив:У грудні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Пісок Полісся" звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби геології та надр України, у якому просило:- визнати протиправною бездіяльність Державної служби геології та надр України щодо неприйняття у строк, визначений пунктом 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615, рішення про надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону за заявою позивача на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону від 17 липня 2019 року №17/07, зареєстрованою за вхідним №14485/02/12-19 від 17 липня 2019 року;- зобов'язати Державну службу геології та надр України надати позивачу спеціальний дозвіл на користування надрами без проведення аукціону з метою видобування корисних копалин Анастасіївського родовища піску, яке розташоване на відстані близько 700 м на північний схід від с. Тарасівка, Житомирського району, Житомирського області, на відстані близько 100 м від залізничної колії Житомир-Фастів, строком на 20 років, без проведення аукціону, відповідно до заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Пісок Полісся" на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону від 17 липня 2019 року №17/07, зареєстрованою за вхідним №14485/02/12-19 від 17 липня 2019 року;
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 13 березня 2020 року №92 "Про прийняття рішення про відмову в наданні спеціальним дозволів на користування надрами" в частині пункту 9 додатку №1 до вказаного наказу;- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення шляхом зобов'язання Державної служби геології та надр України подати звіт про його виконання до Житомирського окружного адміністративного суду у строк п'ятнадцять днів з дня набрання чинності рішенням суду по даній справі.Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 09.02.2021, яке було залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від20.05.2021, позовні вимоги задоволено частково, внаслідок чого:- визнано протиправною бездіяльність Державної служби геології та надр України щодо неприйняття у строк, визначений пунктом 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615, рішення про надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Пісок Полісся" на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону від 17 липня 2019 року №17/07;- зобов'язано Державну службу геології та надр України надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Пісок Полісся" спеціальний дозвіл на користування надрами без проведення аукціону з метою видобування корисних копалин Анастасіївського родовища піску, яке розташоване на відстані близько 700 м на північний схід від с. Тарасівка, Житомирського району, Житомирського області, на відстані близько 100 м від залізничної колії Житомир-Фастів, строком на 20 років, без проведення аукціону, відповідно до заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Пісок Полісся" на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону від 17 липня 2019 року №17/07;
- визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби геології та надр України від 13 березня 2020 року №92 "Про прийняття рішення про відмову в наданні спеціальних дозволів на користування надрами" в частині пункту 9 додатку №1 до вказаного наказу;- у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.Не погодившись з такими судовими рішеннями, Державна служба геології та надр України подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, натомість, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.Дослідивши зміст касаційної скарги Державної служби геології та надр України, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.Положення пункту
8 частини
1 статті
129 Конституції України передбачають, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Водночас приписи частини
4 статті
328 КАС України встановлюють, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частини
4 статті
328 КАС України.
Відповідно до вимог пункту
4 частини
2 статті
330 КАС України у касаційній скарзі зазначається, зокрема, підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) пункту
4 частини
2 статті
330 КАС України підстави (підстав).Заявник, обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, зазначає, що суди попередніх інстанцій під час вирішення спору не врахували висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 16.04.2020 у справі № 826/7696/18. Одночасно скаржник у касаційній скарзі наводить й інші факти неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.За вимогами частини
3 статті
334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, з-поміж іншого, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.Аналіз наведених вище аргументів касаційної скарги в їхньому логічному взаємозв'язку з висвітленими в оскаржених судових рішеннях обставинами справи вказує на наявність у цій ситуації підстави для відкриття касаційного провадження, передбаченої пунктом
1 частини
4 статті
328 КАС України.Також колегія суддів зазначає, що відповідно до частини
1 статті
329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Водночас частина
2 статті
329 КАС України встановлює, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.Передбачений зазначеною статтею строк на касаційне оскарження пропущений, оскільки оскаржене судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалене20.05.2021, а касаційна скарга подана 08.07.2021 (згідно з відтиском штемпеля оператора поштового зв'язку "Укрпошта" на конверті, у якому надійшла касаційна скарга).У касаційній скарзі Державна служба геології та надр України зазначає, що отримала постанову суду апеляційної інстанції 14.06.2021, а тому вважає вказану обставину поважною причиною для пропуску процесуального строку.За наведених обставин та беручи до уваги надані на їхнє підтвердження докази, Верховний Суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення та про наявність підстав для його поновлення.
Керуючись положеннями пункту
1 частини
4 статті
328 КАС України, Верховний Судухвалив:1. Клопотання Державної служби геології та надр України про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити. Поновити Державній службі геології та надр України строк на касаційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09.02.2021 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2021 у справі № 240/22046/20.2. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Державної служби геології та надр України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09.02.2021 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від20.05.2021 у справі № 240/22046/20.3. Витребувати із Житомирського окружного адміністративного суду матеріали справи №240/22046/20.
4. Надіслати особам, які беруть участь у справі, копії ухвали про відкриття касаційного провадження разом з копією касаційної скарги.5. Установити десятиденний строк з моменту отримання учасниками справи цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу. Роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та долучених до нього документів іншим учасникам справи.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.Суддя-доповідач А. А. ЄзеровСуддя Я. О. Берназюк
Суддя І. В. Желєзний