УХВАЛА

19 липня 2018 року

Київ

справа №826/2004/18

адміністративне провадження №К/9901/52112/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білоуса О.В.,

суддів - Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 лютого 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Генеральної прокуратури України, Прокуратури міста Києва, Київської місцевої прокуратури №9 Солом'янського району міста Києва про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди,

УСТАНОВИЛ:

У лютому 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до відповідачів, в якому просила: визнати протиправними дії або бездіяльність органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а саме посадових/службових осіб Генеральної прокуратури України (далі - ГП України), прокуратури міста Києва (далі - прокуратура м. Києва), Київської прокуратури №9 Солом'янського району міста Києва (далі - Київська прокуратура №9) щодо навмисного затягування досудового розслідування кримінального провадження від 10 вересня 2016 року №12016100090010567 та його таємного закриття без проведення слідчих дій та визнання позивача потерпілою, а також щодо приховування злочинів Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві та інших осіб; зобов'язати Генерального прокурора України здійснити свої повноваження відповідно до частини 5 статті 218 Кримінального процесуального кодексу України та передати справу для досудового розслідування до НАБУ; стягнути за протиправні дії з відповідачів на користь ОСОБА_2 відшкодування моральної шкоди у розмірі 1000000 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 лютого 2018 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2018 року, у відкритті провадження у справі відмовлено на підставі пункту 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з тим, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що підставою для звернення із вказаним позовом стала незгода ОСОБА_2 з протиправними, на її думку, діями відповідачів щодо досудового розслідування у кримінальному провадженні №12016100090010567 від 10 вересня 2016 року. Вказані дії, як зазначили суди, повинні бути здійснені відповідачами згідно Кримінального процесуального кодексу України, а тому їх невиконання повинно бути оскаржено у порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законом.

Не погодившись із ухваленими у справі судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просила скасувати рішення судів попередніх інстанцій та зобов'язати Окружний адміністративний суд міста Києва відкрити провадження у цій справі.

Касаційна скарга, серед іншого, мотивована помилковістю висновків судів першої та апеляційної інстанцій про необхідність відмови у відкритті провадження у справі, адже, за переконанням заявника, ця справа за суб'єктним складом сторін належить до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до частини 6 статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 347 Кодексу адміністративного судочинства України питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

Про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частинами 1 та 4 статті 347 Кодексу адміністративного судочинства України, або із обґрунтуванням підстав, визначених у частинами 1 та 4 статті 347 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин та враховуючи, що ОСОБА_2 оскаржує рішення судів першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення правил предметної юрисдикції, що відповідно до частини 6 статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України є безумовною підставою передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для передачі справи №826/2004/18 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Керуючись статтями 248, 346, 347 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Справу № 826/2004/18 за позовом ОСОБА_2 до Генеральної прокуратури України, Прокуратури міста Києва, Київської місцевої прокуратури №9 Солом'янського району міста Києва про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди разом з касаційною скаргою ОСОБА_2 та доданими до неї документами передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В.Білоус

Судді І.Л.Желтобрюх

Т.Г.Стрелець