Історія справи

Ухвала КАС ВП від 21.02.2018 року у справі №820/4322/17

УХВАЛА

21 березня 2018 року

Київ

справа №820/4322/17

адміністративне провадження №К/9901/24389/18

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Желтобрюх І.Л., перевіривши касаційну Головного управління держпраці у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.01.2018 у справі №820/4322/17 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління держпраці у Харківській області, заступника начальника Головного управління Держпраці у Харківській області Петренко Олени Миколаївни про визнання протиправними та скасування наказу, припису та постанови,

встановив:

Зазначена касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Ухвалою Верховного Суду від 20.02.2018 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху в зв'язку з ненаданням суду документа про сплату судового збору та ще одного примірника касаційної скарги. Виявлені недоліки запропоновано усунути протягом десяти днів з моменту отримання даної ухвали.

На виконання ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху скаржником подано до суду касаційної інстанції один примірник касаційної скарги та клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Клопотання про відстрочення сплати судового збору обґрунтовує тим, що в кошторисі витрат управління на 2018 рік передбачена недостатня сума коштів на сплату судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справ "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Посилання скаржника на неможливість сплатити судовий збір не є поважною обставиною для відстрочення сплати судового збору суб'єкту владних повноважень.

Зокрема, такі підстави створюють нерівне відношення законодавчих норм в частині сплати судового збору щодо інших учасників справи, які не є суб'єктами владних повноважень, що не відповідає, зокрема, положенням статті 129 Конституції України та статті 8 КАС України, відповідно до яких усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом, не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками майнового стану або іншими ознаками.

Оскільки відстрочення від сплати судового збору на певний строк є правом, а не обов'язком суду, а заявлене позивачем клопотання про відстрочення сплати судового збору не містить доказів вчинення дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України у справі №820/4322/17 та враховуючи відсутність об'єктивної інформації щодо терміну, протягом якого скаржник матиме можливість сплатити судовий збір, з метою дисциплінування суб'єктів владних повноважень у відносинах із судами та унеможливлення зловживання ними своїми процесуальними правами, а також враховуючи наявність зобов'язань державних органів, зокрема, щодо сплати судового збору, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Також суд наголошує, що встановлений ухвалою про залишення касаційної скарги без руху строк для усунення недоліків касаційної скарги був більш, ніж достатнім, для виконання дій направлених на усунення недоліків касаційної скарги.

Таким чином, станом на момент постановлення цієї ухали заявник не усунув недоліки касаційної скарги, які стали підставою для залишення її без руху.

Частиною 2 статті 332 КАС України передбачено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених Частиною 2 статті 332 КАС України, застосовуються положення Частиною 2 статті 332 КАС України.

Виходячи з положень зазначеної вище норми та пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України суддя повертає касаційну скаргу заявникові, якщо він не усунув недоліки скарги, яка залишена без руху.

Відповідно до частина 7 статті 332 КАС України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному частина 7 статті 332 КАС України. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Керуючись статями 8, 133, 169, 330, 332 КАС України,

ухвалила:

Відмовити Головному управлінню держпраці у Харківській області у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Касаційну скаргу Головного управління держпраці у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.01.2018 повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.

Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз'яснити заявникові, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І.Л. Желтобрюх