УХВАЛА

20 березня 2018 року

Київ

справа №569/12538/16-а

адміністративне провадження №К/9901/2315/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши в попередньому судовому засіданні у касаційному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Рівненської міської ради, треті особи на стороні позивача: ОСОБА_3, ОСОБА_4

треті особи на стороні відповідача: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання недійсним рішення Рівненської міської ради за касаційною скаргою Рівненської міської ради на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Іваненко Т.В., Кузьменко Л.В., Франковської К.С. від 07 листопада 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася з адміністративним позовом до Рівненського міського суду Рівненської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Рівненської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання недійсним рішення Рівненської міської ради №1715 від 22 вересня 2016 року.

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 24 липня 2017 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Рівненської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання недійсним рішення Рівненської міської ради - відмовлено.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року провадження у справі закрито.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Крім того, позивачу роз'яснено право звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

На ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року до суду надійшла касаційна скарга Рівненської міської ради, в якій скаржник, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, порушує питання про його скасування та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що вказана справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки позовні вимоги заявлено щодо визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування у сфері земельних відносин, що не має ознак ненормативного акту, розраховане на широке коло осіб та застосовується неодноразово.

Відповідно до частини 6 статті 346 КАС України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

Враховуючи, що учасник справи оскаржує рішення суду першої та апеляційної інстанції з підстав порушення правил предметної юрисдикції, то за правилами частини 6 статті 346 КАС України є підстава для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у пунктах 23,24 та тексті свого рішення у справа "Сокуренко і Стригун проти України" ( № 29458/04 та № 29465/04) відповідно до прецедентної практики Суду термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод спрямований на гарантування того, "що судова гілка влади у демократичному суспільстві.. керується законом, що приймається парламентом" (Zand v. Austria № 7360/76); фраза "встановленим законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність; термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів; вимога стосовно того, що суд має бути "встановленим законом" є однією з декількох вимог Конвенції та протоколів до неї і встановлює, що дії національних органів мають базуватись на внутрішньому праві; вся організаційна система судів, включаючи не тільки питання, які підпадають під юрисдикцію певних видів судів, але також встановлення окремих судів та визначення їх місцевої юрисдикції (Coeme and others v. Belgium № 32492/96); суд не є встановленим законом у разі, якщо правила, які регламентують склад суду, не були додержані (Posokhov v. Russia № 63486/00, Fedotova v. Russia № 73225/01).

Керуючись статтями 346, 347 КАС України,

УХВАЛИВ:

Справу за позовом ОСОБА_2 до Рівненської міської ради, треті особи на стороні позивача: ОСОБА_3, ОСОБА_4

треті особи на стороні відповідача: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання недійсним рішення Рівненської міської ради передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.О. Берназюк

Судді: М.І. Гриців

Н.В. Коваленко