Історія справи

Ухвала КАС ВП від 21.07.2019 року у справі №340/121/19
Ухвала КЦС ВП від 02.04.2020 року у справі №340/121/19

УХВАЛА

19 липня 2019 року

Київ

справа №340/121/19

адміністративне провадження №К/9901/19986/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М. М.,

суддів: Желтобрюх І. Л., Гусака М. Б.,

перевіривши касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.03.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.06.2019 у справі № 340/121/19 за позовом Приватного підприємства "Н. В. Плюс" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

15.07.2019 до Верховного Суду надійшли матеріали касаційної скарги Державної фіскальної служби України на рішення суду першої та апеляційної інстанції у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, предметом якої є оскарження рішення суб'єкта владних повноважень про відмову в реєстрації податкових накладних.

Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС України.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 12 КАС України, для цілей пункту 6 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд першої інстанції врахувавши вимоги пункту 6 частини 6 статті 12 КАС України, частин 3 та 4 статті 257 КАС України, а також частини 4 статті 12 КАС України, якою визначено справи розгляд яких можливий виключно за правилами загального позовного провадження, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Предмет та характер спірних правовідносин, які стосуються рішення контролюючого органу щодо реєстрації податкових накладних, предмет доказування та склад учасників свідчать про те, що ця справа дійсно є незначної складності, а ознаки, за яких її не можна було розглядати за правилами спрощеного провадження відсутні.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що вищезгадану касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Натомість обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.

Доводи касаційної скарги, фактично, зводяться до переоцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, що виходить за межі компетенції суду касаційної інстанції, визначеної статтею 341 КАС України.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 12, 257, 328, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної фіскальної служби України на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.03.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.06.2019 у справі № 340/121/19.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.........................................

М. М. Гімон

І. Л. Желтобрюх

М. Б. Гусак,

Судді Верховного Суду