Історія справи

Ухвала КАС ВП від 21.05.2019 року у справі №1340/4857/18

УХВАЛА

20 травня 2019 року

Київ

справа №1340/4857/18

адміністративне провадження №К/9901/12723/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я. О., суддів Гриціва М. І. та Коваленко Н. В., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області

на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2019 року

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області

про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02 січня 2019 року задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі також - скаржник, Управління) про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії.

На вказане рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2019 року зазначену скаргу залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору та надано скаржнику строк у десять днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про звільнення від сплати судового збору, продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги на 5 днів.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2019 року відмовлено у задоволенні повторного клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про звільнення від сплати судового збору, апеляційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 січня 2019 року повернуто скаржнику у зв'язку з невиконанням ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області не погодившись зі вказаною ухвалою, 02 травня 2019 року подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, справу направити для продовження розгляду вказаним судом.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував, що відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Відповідно до пункту 18 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року) Пенсійний фонд України та його органи були звільнені від сплати судового збору, у зв'язку з чим бюджетом Пенсійного фонду України на 2017 рік кошти на сплату судового збору не були передбачені. Окрім цього, бюджетом Пенсійного фонду України на 2019 рік, виділено недостатньо коштів, призначених для сплати судового збору. Відтак, як зазначає скаржник, основною ціллю, на яку використовуються кошти Пенсійного фонду є виплата пенсій.

Колегія суддів перевірила наведені у касаційній скарзі міркування, додані до неї матеріали і дійшла висновку про те, що у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою слід відмовити з огляду на таке.

Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.

Відповідно до частини 2 статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених частини 2 статті 298 КАС України, застосовуються положення частини 2 статті 298 КАС України.

Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява (апеляційна скарга) повертається позивачеві (скаржнику), якщо позивач (скаржник) не усунув недоліки позовної заяви (апеляційної скарги), яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Згідно з частиною 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк (частина 1 статті 133 КАС України).

Так, відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги, ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2019 року вказана апеляційна скарга залишена без руху у зв'язку з несплатою судового збору у розмірі 1057 грн. 80 коп. за подання апеляційної скарги на рішення суду та надано 10-ти денний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення вказаних у ній недоліків. На виконання вимог вказаної ухвали апелянт подав клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги до вирішення спору по суті, мотивуючи це відсутністю кошторисних видатків на сплату судового збору. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2019 року у задоволенні вказаного клопотання відмовлено та продовжено Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області строк для усунення недоліків апеляційної скарги на 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали. На виконання вимог цієї ухвали апелянт повторно подав клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги з аналогічних підстав - відсутності бюджетних асигнувань на сплату судового збору. Колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на те, що апелянту було надано достатньо часу для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, оскільки ухвалою суду продовжено строк для усунення недоліків та надано можливість для виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що відповідачем не надано доказів наявності поважних причин неможливості виконання вимоги суду щодо сплати судового збору. Крім того, клопотання органу державної влади про звільнення від сплати судового збору не підтверджено належними доказами, та задоволення такого у спірних правовідносинах призведе до надання незаконної переваги одній із сторін судового процесу - заявника апеляційної скарги. Виходячи з наведеного, колегія суддів апеляційного суду не вбачає підстав для задоволення повторного клопотання про звільнення від сплати судового збору, тому в задоволенні такого необхідно відмовити. Відповідно до наявних у матеріалах справи повідомлень про вручення поштового відправлення (за адресою вказаною апелянтом для кореспонденції), апелянт отримав копію ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2019 року про залишення апеляційної скарги без руху 22 лютого 2019 року, а копію ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2019 року про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги 15 березня 2019 року, однак у визначений строк недоліків апеляційної скарги не усунув.

З урахування наведеного суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про повернення апеляційної скарги Управлінню у зв'язку з неусуненням її недоліків.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо, зокрема, суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

У пункті 2 частини другої цієї статті встановлено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, виходив з того, що скаржником у встановлений судом строк не було усунуто недоліків апеляційної скарги.

Таким чином, оскаржуване рішення є слушним, вмотивованим і таким, що ґрунтується на законі, зокрема положеннях пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України та частини 5 статті 298 КАС України. Правильне застосування судом апеляційної інстанцій норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Зазначені в касаційній скарзі міркування та судження не применшують правильності висновків ухвали суду апеляційної інстанції.

Крім того, суд враховує, що відповідно до частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви (апеляційної скарги) не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції прийшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.

При прийнятті рішення про відмову у відкритті касаційного провадження у даній справі колегія суддів враховує позицію Верховного Суду, сформовану в ухвалах від 14 січня 2019 року у справі № 461/6614/17, від 17 січня 2019 року у справі № 1340/3701/18 та від 21 січня 2019 року у справі № 1340/3489/18, в яких суд касаційної інстанції прийняв аналогічне рішення у справах за касаційною скаргою того ж скаржника (Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області), з тих самих підстав касаційного оскарження та за такої ж форми касаційної скарги.

Керуючись статтями 248, 328, 333, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2019 року за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії.

2. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

4. Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді Я. О. Берназюк

М. І. Гриців

Н. В. Коваленко