Історія справи

Ухвала КАС ВП від 21.04.2021 року у справі №640/1839/20

УХВАЛА

20 квітня 2021 року

Київ

справа №640/1839/20

адміністративне провадження №К/9901/11339/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Кашпур О. В.,

суддів - Мацедонської В. Е., Радишевської О. Р.

перевірив касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Добрянської Ольги Дем'янівни на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 листопада 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Офісу Генерального прокурора, Міністерства оборони України, в якому просив: визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства оборони України (по особовому складу) від 27 грудня 2019 року № 732 у частині звільнення капітана юстиції ОСОБА_1 з військової служби у запас за підпунктом "г" (у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів); поновити його на військовій службі у званні "капітан юстиції" з 28 грудня 2019 року; визнати протиправним та скасувати наказ Генеральної прокуратури України від 28 грудня 2019 року № 1261-вк (з урахуванням змін, внесених наказом Генерального прокурора від 11 червня 2020 року № 1544ц) про звільнення з 31 грудня 2019 року прокурора першого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях щодо злочинів проти основ національної безпеки України, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України капітана юстиції ОСОБА_1 з військової служби у запас відповідно до підпункту "г" пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів), виключення зі списків особового складу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України, усіх видів забезпечення; поновити капітана юстиції ОСОБА_1 на посаді прокурора першого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях щодо злочинів проти основ національної безпеки України, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях Офісу Генерального прокурора з 01 січня 2020 року; стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу. Позов обґрунтовано тим, що пункт 18 розділу II Прикінцевих і перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19 вересня 2019 року №113-IX не містить жодних підстав для звільнення особи з військової служби за ініціативою Міністерства оборони України. Крім того, позивача звільнено з військової служби за відсутності будь-яких організаційних заходів та скорочення штату у Збройних Силах України. Також відповідачами не дотримано вимог щодо встановлення можливості подальшого використання позивача на військовій службі та не повідомлено про скорочення штатів та/або проведення організаційних заходів, що не відповідає приписам Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) та Положенню про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України №1153/2008 від 10 грудня 2008 року (далі - Положення № 1153/2008).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року, в позові відмовлено.

31 березня 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Добрянська О. Д. подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 листопада 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, просить переглянути та скасувати судові рішення на підставі пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України та задовольнити позов. Водночас, представник заявника просить поновити пропущений строк, посилаючись на те, що оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 отримав 09 березня 2021 року, що підтверджується ксерокопією конверта та відомостями з ідентифікатора міжнародного поштового відправлення ПАТ "Укрпошта".

Частинами 1 , 2 статті 329 КАС України установлено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Відповідно до частини 4 статті 332 КАС України розгляд заяви особи про поновлення строку на касаційне оскарження здійснюється колегією суддів суду касаційної інстанції, склад якої визначений у порядку, встановленому частини 4 статті 332 КАС України.

Перевіривши зазначені заявником причини пропуску строку на касаційне оскарження, з огляду на відсутність зволікання у поданні касаційної скарги після її повернення, колегія суддів дійшла висновку, що строк на касаційне оскарження підлягає поновленню відповідно до частини 3 статті 329 КАС України.

За змістом пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Зі змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій вбачається, що позивача звільнено посади прокурора, що у значенні Закону України "Про запобігання корупції", норми якого були чинними на час розгляду справи судом першої інстанції, передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС України.

Згідно з частиною 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Підставою оскарження судових рішень представник ОСОБА_1 зазначила пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України та пункт 1 частини 2 статті 353 КАС України, оскільки за таким суб'єктним складом та аналогічними вимогами подібні правовідносини не були предметом розгляду Верховного Суду, а отже відсутній висновок щодо застосування підпункту "г" пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру" (у редакції від 28 листопада 2019 року) та пункту 245 Положення № 1153/2008 та статті 119 КЗпП України.

Водночас, проаналізувавши зміст та інші доводи касаційної скарги, Верховний Суд з огляду на приписи частини 2 статті 341 КАС України відхиляє доводи касаційної скарги щодо доказів, які, на думку, представника заявника не стосуються предмету доказування, проте бере до уваги аргументи заявника про те, що суди першої та апеляційної інстанції не застосували висновки Верховного Суду у справах №815/6931/16 та 815/1554/17, висловлені у справах за подібних обставин.

Такі доводи заявника є достатньо мотивованими та потребують перевірки.

Касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 248, 329, 334 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Поновити представнику ОСОБА_1 - адвокату Добрянській Ользі Дем'янівні процесуальний строк на касаційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 листопада 2020 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року.

2. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Добрянської Ольги Дем'янівни на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 листопада 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

2. Витребувати справу № 640/1839/20 із Окружного адміністративного суду міста Києва.

3. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

4. Установити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: О. В. Кашпур

Судді: В. Е. Мацедонська

О. Р. Радишевська