Історія справи

Ухвала КАС ВП від 27.01.2019 року у справі №0440/5840/18

УХВАЛА

19 лютого 2019 року

Київ

справа №0440/5840/18

адміністративне провадження №К/9901/4178/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г., перевіривши касаційну скаргу Південного відділу державної виконавчої служби міста Кам'янське Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 1 листопада 2018 року у справі за позовом Державного підприємства "Смоли" до Південного відділу державної виконавчої служби міста Кам'янське Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови,

УСТАНОВИЛ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2018 року позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач 7 вересня 2018 року звернувся з апеляційною скаргою.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2018 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків, зокрема, шляхом подання заяви про поновлення строку, в якій вказати інші підстави для поновлення строку.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 1 листопада 2018 року визнано неповажними вказані відповідачем причини пропуску строку звернення з апеляційною скаргою та відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Вважаючи таке судове рішення суду апеляційної інстанції ухваленим із порушенням вимог процесуального закону, відповідач оскаржив його в касаційному порядку.

За правилами частини 1 статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними.

Відповідно до вимог частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною 2 статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Слід зазначити, що предметом розгляду у вказаній справі є оскарження рішення органу державної виконавчої служби.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця закріплено статтею 287 КАС України.

Частиною 6 статті 287 КАС України встановлено, що апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

14 серпня 2018 року судом першої інстанції проголошено судове рішення. Таким чином, останнім днем строку апеляційного оскарження є 27 серпня 2018 року (24 серпня 2018 року святковий день, 25 та 26 серпня 2018 року вихідні дні), тоді як апеляційна скарга подана до суду першої інстанції лише 7 вересня 2018 року.

Частиною 3 статті 298 КАС України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених Частиною 3 статті 298 КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, відповідач зазначив, що отримав оскаржуване рішення суду першої інстанції 21 серпня 2018 року, у зв'язку з чим вважає, що кінцевим строком звернення з апеляційною скаргою є 3 вересня 2018 року. При цьому, керівник відповідача знаходився у щорічній відпустці з 13 серпня 2018 року до 6 вересня 2018 року.

Згідно наказу, виконання обов'язків начальника покладено на заступника начальника як керівника, однак заступник не має права вчиняти дії, які має право вчиняти начальник, зокрема: видавати довіреності на представництво, підписувати процесуальні заяви. Крім того, відповідач вказав, що державний виконавець Наумова І.В., яка виносила оскаржену постанову, теж знаходилася у відпустці з 17 серпня 2018 року до 2 вересня 2018 року.

Оцінивши вказані доводи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведені підстави для поновлення строку апеляційного оскарження є неповажними, оскільки не свідчать про неможливість своєчасно, у встановленому порядку подати апеляційну скаргу з дня отримання копії оскаржуваного рішення. Знаходження керівника та державного виконавця Наумової І.В., яка виносила оскаржену постанову, у відпустці, не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, тому скаржник має право вказати інші підстави для поновлення строку апеляційного оскарження з доданням підтверджуючих доказів поважності причин його пропуску.

Враховуючи викладене, ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2018 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку, в якій вказати інші підстави для поновлення строку.

На виконання вимог ухвали, відповідачем надіслано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій зазначено, що строк на апеляційне оскарження пропущено у зв'язку з тим, що начальник відділу ДВС знаходився у тривалій відпустці, заступник начальника в свою чергу, не мав передбаченого законом обов'язку подавати апеляційні скарги, а тому залишив це питання до виході з відпустки керівника.

Суд апеляційної інстанції визнав неповажними доводи апелянта зазначені в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки норми статті 287 КАС України є спеціальними, а відтак строк на апеляційне оскарження судового рішення становить десять днів з моменту його проголошення.

В зв'язку із зазначеним, ухвалою від 1 листопада 2018 року визнав неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження та відмовив у відкритті апеляційного провадження.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не є такими, що не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Слід зауважити, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (Рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі "Компанія "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А." проти Іспанії").

Отже, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, вірно застосував положення статті 299 КАС України, правильне його застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначеної норми процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 3, 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Південного відділу державної виконавчої служби міста Кам'янське Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 1 листопада 2018 року.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В.Білоус

Судді І.Л.Желтобрюх

Т.Г.Стрелець