УХВАЛА

20 травня 2019 року

Київ

справа №537/3837/18

адміністративне провадження №К/9901/13886/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Білоуса О. В., Желтобрюх І. Л., Стрелець Т. Г., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 4 березня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про визнання незаконною постанови,

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_1 звернувся до Крюківського районного суду м. Кременчука з позовом до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, в якому просив суд: визнати незаконною та скасувати постанову головного державного виконавця ВПВР Управління ДВС ГТУЮ у Полтавській області Запорожець Т. Ю. від 10 травня 2018 року про закінчення виконавчого провадження ВП №53252341.

Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 4 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Перевіривши зміст оскаржуваних судових рішень, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з такого.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

Відповідно до частини 3 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених частини 3 статті 333 КАС України, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Статтями 280, 281, 287, 288 КАС України передбачено: особливості провадження у справах за адміністративними позовами органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань; особливості провадження у справах за адміністративними позовами про усунення перешкод та заборону втручання у здійснення права на свободу мирних зібрань; особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця; особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу примусового повернення чи примусового видворення іноземців або осіб без громадянства за межі території України.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що в цій справі спір виник у відносинах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби.

За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження рішень судів попередніх інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.

Такими чином, законодавець не передбачив та обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.

Водночас аналіз ухвалених у цій справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 4 березня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про визнання незаконною постанови.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. В. Білоус

Судді І. Л. Желтобрюх

Т. Г. Стрелець