Історія справи

Ухвала КАС ВП від 21.11.2019 року у справі №140/1514/19

УХВАЛА

17 грудня 2019 року

Київ

справа №140/1514/19

адміністративне провадження №К/9901/31508/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І. А.,

суддів: Олендера І. Я., Ханової Р. Ф.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Волинської митниці ДФС на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18.06.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2019 у справі №140/1514/19 за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення,

УСТАНОВИЛ:

14.11.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Волинської митниці ДФС на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18.06.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2019.

Верховний Суд ухвалою від 20.11.2019 вказану касаційну скаргу залишив без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України.

03.12.2019 на адресу Верховного Суду надійшла адміністративна справа №140/1514/19 з суду першої інстанції.

09.12.2019 на адресу Верховного Суду від Волинської митниці ДФС надійшло клопотання про усунення недоліки касаційної скарги, а саме копії митних декларацій до та після коригування митної вартості товару №UA205090/2019/04974, №UA205090/2019/058243 та рішення про коригування митної вартості товару від
02.05.2019 №UA205110/2019/000447/2.

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суд Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Волинської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від
02.05.2019 №UA 205110/2019/000447/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації №UA 205110/2019/00447.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 18.06.2019, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2019, позов задоволено повністю.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.04.2019 позивач придбав у нерезидента транспортний засіб марки "NISSAN", моделі - PULSAR, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_1, призначений для використання по дорогах загального користування (перевезення пасажирів), тип двигуна - дизельний, об'єм двигуна - 1618 см3, потужність - 140 kW, колісна формула - 4x4, бувший у використанні, календарний рік виготовлення - 2015, дата введення у експлуатацію - 29.09.2015.

12.04.2019 уповноваженою особою позивача для здійснення митного оформлення подано до митного органу в електронній формі митну декларацію №UА205090/2019/049754, із заявленою митною вартістю - 2800 швейцарських франків.

Митну вартість автомобіля визначено за основним методом - за ціною договору (вартість операції), зокрема, в графі 42 МД "ціна товару" зазначено 2800 CHF.

02.05.2019 Волинською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA 205110/2019/000447/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 205110/2019/00447.

Вирішуючи спір по суті, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що прийняте Волинською митницею ДФС рішення про коригування митної вартості товарів від
02.05.2019 №UA205110/2019/000447/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205110/2019/00447 є протиправними та підлягають скасуванню.

Волинська митниця ДФС, не погодившись з судовими рішеннями, звернулася до Верховного суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18.06.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2019 у справі №140/1514/19 скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз змісту наведених норм дозволяє зазначити про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 24 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Станом на 01.01.2019 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1921
гривень (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від
07.12.2017 № 2246-VIII).

Враховуючи викладене, справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 192100 грн., відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення вбачається, що скаржник звертається до Суду з матеріальною вимогою, предметом позову у справі №140/1514/19 є визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 22.02.2019 №UA209000/2019/000127/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22.02.2019 №UA209190/2019/00405.

Ціною позову у справі №140/1514/19 є різниця між сумами ПДВ та мита до та після коригування митної вартості товару, що складає 20 390,87 грн.

За таких обставин, з огляду на положення пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18.06.2019 та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2019 у справі №140/1514/19 не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Волинської митниці ДФС на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18.06.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2019 у справі №140/1514/19 відмовити.

Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.........................................

І. А. Гончарова

І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова,

Судді Верховного Суду