Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.07.2021 року у справі №420/4518/20

УХВАЛА

19 серпня 2021 року

Київ

справа №420/4518/20

адміністративне провадження №К/9901/28907/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н. М.,

суддів - Єресько Л. О., Соколова В. М.,

перевіривши касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2021 року і додаткову постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2021 року у справі №420/4518/20 за позовом ОСОБА_1 до Київської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

УСТАНОВИЛ:

У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Київської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення №227 Кадрової комісії №1 про неуспішне проходження атестації прокурором ОСОБА_1 за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора;

- визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Київської області від 28 квітня 2020 року №190к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу роботи з кадрами прокуратури Київської області;

- поновити позивача на посаді та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 1 жовтня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2021 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 1 жовтня 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким адміністративний позов задоволено повністю:

- визнано протиправним та скасовано рішення Кадрової комісії №1 за №227 від 10 квітня 2020 року про неуспішне проходження атестації прокурором ОСОБА_1 за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора;

- визнано протиправним та скасовано наказ прокурора Київської області від 28 квітня 2020 року №190к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу роботи з кадрами прокуратури Київської обласної;

- поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу роботи з кадрами Київської обласної прокуратури чи на рівнозначній посаді за його згодою;

- стягнуто з Київської обласної прокуратури за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29 квітня 2020 року до 8 червня 2021 року включно в розмірі: 274 033 (двісті сімдесят чотири тисячі тридцять три) гривні 33 копійки.

Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2021 року ухвалено додаткову постанову, якою вирішено питання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі: 14 800 грн. Стягнуто з Київської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу, понесені у зв'язку з переглядом справи №420/4518/20 у суді апеляційної інстанції у сумі: 14 800 (чотирнадцять тисяч вісімсот) гривень.

Заяву ОСОБА_1 в частині ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі: 8 400 грн залишено без розгляду.

Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, заступник керівника Київської обласної прокуратури звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її засобами поштового зв'язку 3 серпня 2021 року.

У своїй касаційній скарзі скаржник просить постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2021 року і додаткову постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2021 року у справі №420/4518/20 скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Також скаржник просить поновити строк касаційного оскарження.

Згідно статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених статті 329 КАС України.

Постанова П'ятого апеляційного адміністративного суду прийнята 9 червня 2021 року, повний текст складено 11 червня 2021 року. Однак, скаржник подав касаційну скаргу 3 серпня 2021 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.

Як на підставу для поновлення строку касаційного оскарження вказує, що оскаржувану постанову апеляційного суду він отримав 6 липня 2021 року, в підтвердження чого надає копію конверту апеляційного суду разом з роздруківкою трекінгу Укрпошти.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження належить задовольнити.

Водночас, під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що судовий збір сплачено в меншому розмірі, ніж це передбачено Законом України "Про судовий збір".

Так, згідно з частиною 4 статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до статей 1, 2 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених статей 1, 2 Закону України "Про судовий збір"; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.

Підпунктом 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Підпунктом 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, зокрема, фізичною особою встановлена на рівні 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підпунктом 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру фізичною особою встановлена на рівні 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 1 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив: 2 102 грн.

Відповідно до частини 4 статті 6 Закону України "Про судовий збір", якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Як вбачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, позов у цій справі заявлено у 2020 році фізичною особою вимоги якої були задоволені судом апеляційної інстанції щодо двох майнових вимог (274 033,33 +14 800=288833,33) і трьох вимог немайнового характеру.

Відтак, скаржнику необхідно сплатити судовий збір за одну позовну вимогу майнового характеру - 5776,67 грн (288833,33*1%*200%) і три вимоги немайнового характеру - 5044,8 грн (840,8*200%*3) загальною сумою: 10821,47 грн.

Як вбачається з наявної у матеріалах касаційної скарги копії платіжного доручення №1941 від 3 серпня 2021 року скаржник сплатив судовий збір на суму: 6726,40 грн.

З огляду на зазначене, скаржнику необхідно доплатити судовий збір у розмірі: 4095,07 грн (10821,47-6726,40).

Реквізити для сплати судового збору:

УК у Печерському районі/Печерський район/~organization1~;

код отримувача ЄДРПОУ: 37993783;

банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)

номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007;

код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";

призначення платежу: "*; 101; (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)".

Згідно з частиною 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених частиною 2 статті 332 КАС України, застосовуються положення частиною 2 статті 332 КАС України.

Отже, касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, а тому відповідно до частини 2 статті 332 КАС України Суд дійшов висновку про залишення її без руху зі встановленням особі, яка її подала, строку для усунення недоліків, а саме надання документа про доплату судового збору.

Керуючись статтями 169, 248, 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Визнати поважними підстави пропуску строку заступником керівника Київської обласної прокуратури на касаційне оскарження постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2021 року і додаткової постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2021 року у справі №420/4518/20 і поновити його.

Касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2021 року і додаткову постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2021 року у справі №420/4518/20 за позовом ОСОБА_1 до Київської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишити без руху.

Надати особі, яка подала касаційну скаргу, строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Роз'яснити, що невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк є підставою для повернення касаційної скарги скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.........................................

Н. М. Мартинюк

Л. О. Єресько

В. М. Соколов,

Судді Верховного Суду