УХВАЛА

17 січня 2020 року

Київ

справа №734/2106/16-а

адміністративне провадження №К/9901/1350/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А. Ю.,

суддів: Берназюка Я. О., Кравчука В. М.,

перевіривши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 (яка діє у власних інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини - ОСОБА_2) - адвоката Мельника Олександра Сергійовича на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від
10.12.2019 у справі №734/2106/16-а за позовом ОСОБА_1 в (яка діє у власних інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини - ОСОБА_2) до Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області, виконавчого комітету Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області, треті особи - Козелецький міжшкільний навчально-виробничий комбінат, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, про визнання незаконними та скасування рішень, визнання дій протиправними,

УСТАНОВИЛ:

У липні 2016 року ОСОБА_1 у власних інтересах та в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2, звернулась до Козелецького районного суду Чернігівської області, в якому просила:

- визнати незаконним та скасувати рішення ХІІ сесії VІ скликання Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області від 01.11.2013 "Про звернення громадян по вул. Перемоги" та рішення виконавчого комітету Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області від 24.12.2015 в частині зобов'язання ОСОБА_1 відкрити прохід з вул. Перемоги на вул.

Свято-Преображенську (Леніна) через учбовий комбінат шляхом зняття двох хвірток;

- визнати незаконними дії Козелецької районної державної адміністрації щодо відгородження проходу з вул. Перемоги на вул. Свято-Преображенську (Леніна) через земельну ділянку на якій розташовано Козелецький міжшкільний навчально-виробничий комбінат.

Постановою Козелецького районного суду Чернігівської області від 29.09.2016 позов задоволено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2016 скасовано постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 29.09.2016, провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 (яка діє у власних інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини - ОСОБА_2) до Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області, виконавчого комітетут Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області, треті особи: Козелецький міжшкільний навчально-виробничий комбінат, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 про визнання незаконними та скасування рішення, визнання дій протиправними закрито.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 18.09.2019 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2016 скасовано, а справу направлено до Шостого апеляційного адміністративого суду для продовження розгляду.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019 скасовано постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 29.09.2016.

Прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позову.

09 січня 2020 року представник позивачки - адвокат Мельник О. С. подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019 у справі №734/2106/16-а.

Колегія суддів перевірила наведені в касаційній скарзі обґрунтування підстав для задоволення заявлених у ній вимог, дослідила додані до скарги матеріали і дійшла висновку про таке.

Частиною 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Предметом розгляду у даній справі є оскарження рішень та дій органів місцевого самоврядування щодо відкриття (відновлення) проходу загального користування повз будинок позивачки, що стосуються прав та інтересів невизначеного кола осіб.

Відповідно до частини 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених КАС України; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Згідно з пунктом 10 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пунктом 10 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанцій, враховуючи, що частина 10 статті 12 КАС України належить до Загальних положень частина 10 статті 12 КАС України, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає, що оскільки спір в даній справі стосується оскарження рішень та дій органів місцевого самоврядування щодо відкриття (відновлення) проходу загального користування повз будинок позивачки, що стосуються прав та інтересів невизначеного кола осіб, а також з огляду на значення справи для сторін, обраний позивачами спосіб захисту, категорію та складність справи, кількість сторін та інших учасників справи - дана справа є малозначною.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

У касаційній скарзі представник позивачки та її неповнолітньої доньки не навів обставин, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Зазначене дає підстави вважати, що за поданою касаційною скаргою оскаржується судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки оскаржувані судові рішення прийняті у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 ч. 5 ст. 328 КАС виняткові обставини відсутні, суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у даній справі.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) 19 грудня 1997 року, згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 (яка діє у власних інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини - ОСОБА_2) - адвоката Мельника Олександра Сергійовича на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019 у справі №734/2106/16-а за позовом ОСОБА_1 в (яка діє у власних інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини - ОСОБА_2) до Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області, виконавчого комітету Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області, треті особи - Козелецький міжшкільний навчально-виробничий комбінат, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 про визнання незаконними та скасування рішення, визнання дій протиправними.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А. Ю. Бучик

Судді: Я. О. Берназюк

В. М. Кравчук