Історія справи

Ухвала КАС ВП від 04.12.2019 року у справі №9901/592/19

УХВАЛА

18 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 9901/592/19

адміністративне провадження № П/9901/592/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Яковенка М. М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Прем'єр Міністра України Гончарук Олексій Валерійович, Перший заступник голови Верховної Ради України Стефанчук Руслан Олексійович про визнання протиправним та скасування Указу Президента України від 31 жовтня 2019 року № 792/2019 "Про призначення ОСОБА_2 головою Тернопільської обласної державної адміністрації",

УСТАНОВИЛ:

02 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до Президента України Зеленського Володимира Олександровича, Прем'єра Міністра України Гончарук Олексія Валерійовича, у якому просив:

- визнати протиправними рішення/дію/бездіяльність суб'єкта владних повноважень Президента України, стосовно призначення ОСОБА_2. головою Тернопільської обласної державної адміністрації;

- скасувати Указ Президента України від 31 жовтня 2019 року № 792/2019 "Про призначення ОСОБА_2 головою Тернопільської обласної державної адміністрації" як такий, що прийнятий з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Верховного Суду від 04 грудня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Позивачу запропоновано усунути недоліки шляхом подання позовної заяви із зазначенням свого реєстраційного номеру облікової картки платника податку або номер і серія паспорта та вказати відповідача/відповідачів відповідно до вимог КАС України, підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, при цьому, уточнити позовні вимоги щодо кожного з відповідачів з урахуванням положень статті 245 КАС України. Окрім того, позивачу необхідно було надати докази про сплату судового збору або докази звільнення від його сплати.

Також позивачу роз'яснено, що у разі неусунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява буде повернута з підстав, передбачених пунктом 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

На виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху 16 грудня 2019 року, відповідно до відтиску поштового штемпеля вхідної кореспонденції, позивачем подано позовну заяву в новій редакції (із уточненим та більш чітким формулюванням її вимог) разом з копією декларації про доходи і фінансові зобов'язання позивача за 2018 рік.

Проте, вимоги ухвали від 04 грудня 2019 року позивачем станом на 18 грудня 2019 року не виконано в повному обсязі, зокрема, позивач у позовній заяві не зазначив свого реєстраційного номеру облікової картки платника податку або номеру і серії паспорта, а також не надано документу про сплату судового збору. Натомість, позивачем заявлено клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, мотивуючи тим, що позивач ніде тимчасово не працює та його майновий стан зараз важкий, посилаючись на вимоги статті 8 Закону України "Про судовий збір" та статті 88 КАС України.

Суд зауважує, що посилання позивача на положення статті 88 КАС України, як на підставу для задоволення клопотання, є безпідставним, з огляду на інший предмет правового регулювання цієї норми.

Відповідно до частини 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, наведеними правовими нормами КАС України та Закону України "Про судовий збір" встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб'єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, відстрочити, розстрочити або звільнити від сплати судового збору.

Крім того, приписи закону дають підстави вважати, що відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.

Для відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору заявник має довести існування таких фінансових труднощів та такий майновий стан, що надає підстави вважати за можливе відстрочити, розстрочити або звільнити таку особу від сплати судового збору.

Слід відзначити, що важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні статтей 73, 74 КАС України, доказами.

Тож, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України та Закону України "Про судовий збір" повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі", вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.ХІ.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

Положення Закону України "Про судовий збір" не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору чи звільнення від його сплати може бути, наприклад, довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, стипендію, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.

Наведення доводів, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на особу, яка подає скаргу.

Отже, з позовної заяви та доданих матеріалів вбачається, що на позивача не може розповсюджуватися вищевказані умови щодо відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору.

Стаття 161 КАС України встановлює, що позивач повинен додати до позовної заяви документ про сплату судового збору у визначеному порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що клопотання позивача про відстрочення або ж розстрочення сплати судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі не підлягає задоволенню.

Положення частини 1 статті 169 КАС України вказують, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк достатній для усунення недоліків.

Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи, що подані документи не підтверджують підстав щодо відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору, документа про сплату позивачем не надано, з чого слідує, що позивач не усунув недоліки позовної заяви у частині сплати судового збору, тому позовна заява підлягає поверненню.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05).

Згідно з вимогами частини 5 статті 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

При цьому, суд наголошує, як передбачено приписами частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 22, 160, 161, 169, 243, 248 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення або ж розстрочення сплати судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Прем'єр Міністра України Гончарук Олексій Валерійович, Перший заступник голови Верховної Ради України Стефанчук Руслан Олексійович про визнання протиправним та скасування Указу Президента України від 31 жовтня 2019 року № 792/2019 "Про призначення ОСОБА_2 головою Тернопільської обласної державної адміністрації" повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її прийняття та набирає законної сили після її перегляду в апеляційному порядку або після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Суддя М. М. Яковенко