Історія справи

Ухвала КАС ВП від 18.11.2019 року у справі №826/12929/18

УХВАЛА

14 листопада 2019 року

Київ

справа №826/12929/18

адміністративне провадження №К/9901/30905/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мороз Л. Л.,

суддів: Бучик А. Ю., Рибачука А. І.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.02.2019 та ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2019 у справі №826/12929/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві та Генеральної прокуратури України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛ:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.02.2019 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, позивачем було подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2019 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.02.2019.

Вважаючи рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.02.2019 та ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2019 про відмову у відкритті апеляційного провадження постановленими з порушенням вимог процесуального закону, позивач оскаржив їх у касаційному порядку.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Перевіряючи касаційну скаргу ОСОБА_1 в частині оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.02.2019 суд виходить із такого.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Частиною 1 статті 328 КАС України обумовлено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених Частиною 1 статті 328 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 цієї ж редакції КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від
26.02.2019 у справі №826/12929/18 не переглянуто в апеляційному порядку, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження в цій частині.

В частині оскарження позивачем ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2019 про відмову у відкритті апеляційного провадження, суд зазначає наступне.

З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху. Запропоновано апелянту протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали звернутись до суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження та надання документа про сплату судового збору у розмірі 2114,40 грн.

Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції зазначив, що позивачем пропущено строк звернення з апеляційною скаргою, оскільки копію рішення суду першої інстанції від 26.02.2019 представник позивача отримала
15.07.2019, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою. Отже, ОСОБА_1 мав би право на поновлення строку на апеляційне оскарження у разі звернення з апеляційною скаргою у строк до 14.08.2019. Разом з тим, апеляційна скарга подана до суду першої інстанції лише 16.08.2019. Доводи апелянта, щодо стосовно того, що повний текст судового рішення отримано 19.07.2019 визнав такими, що не відповідають обставинам справи.

З оскаржуваної ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2019 вбачається, що на виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, скаржником подано до суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, яка була обґрунтована перебуванням позивача у іншій місцевості - у місті Одесі та наявністю деяких ускладнень у захисника щодо можливості виїхати у відрядження. Крім того, було зазначено, що копію рішення суду від 26.02.2019 на адресу позивача не направлено, а належаним чином засвідчену копію оскаржуваного судового рішення представник позивача отримала
19.07.2019.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що матеріалами справи підтверджується отримання копії оскаржуваного рішення суду першої інстанції представником позивача 15.07.2019, а докази отримання рішення 19.07.2019 в матеріалах справи відсутні. Крім того, територіальна віддаленість місця перебування позивача не є перешкодою для своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою, оскільки представник позивача - адвокат Богомазова І. Г. не була позбавлена можливості у строк, визначений ч. 2 ст. 295 КАС України, подати апеляційну скаргу від імені та в інтересах позивача.

Також суд апеляційної інстанції визнав необґрунтованими доводи представника позивача про те, що вона була позбавлена можливості виїхати у відрядження для вчинення таких дій, оскільки апеляційна скарга могла бути направлена засобами поштового зв'язку.

У зв'язку з цим Шостий апеляційний адміністративний суд визнав неповажними зазначені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження та ухвалою від 18.10.2019 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.02.2019.

Доводи касаційної скарги не спростовують і не ставлять під сумнів установлені судом апеляційної інстанції обставини, а до скарги не додано будь-яких доказів поважності пропуску строку на апеляційне оскарження, які би зумовлювали об'єктивну неможливість вчасного звернення з апеляційною скаргою.

Згідно з частиною 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частиною 3 статті 298 КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Отже, суд констатує, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження з підстав пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження та відсутності підстав для його поновлення, правильно застосував положення частини 3 статті 298 та пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Дія цієї норми поширюється, серед іншого, на ухвали судів апеляційної інстанції, перелік яких наведений у частині 3 статті 328 КАС України, який включає і ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження.

За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.02.2019 та ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2019 у справі №826/12929/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві та Генеральної прокуратури України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.........................................

Л. Л. Мороз

А. Ю. Бучик

А. І. Рибачук,

Судді Верховного Суду