Історія справи

Ухвала КАС ВП від 28.07.2021 року у справі №640/16131/20

УХВАЛА

18 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 640/16131/20

адміністративне провадження № К/9901/29982/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білак М. В.,

суддів - Єресько Л. О., Мартинюк Н. М.,

перевіривши касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 березня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2021 року у справі №640/16131/20 за позовом ОСОБА_1 до Чотирнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

13 серпня 2021 року зазначена скарга надійшла до суду касаційної інстанції.

Перевивши матеріали касаційної скарги, Суд установив, що скаргу подано з пропуском строку на касаційне оскарження. У касаційній скарзі скаржник порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Вказане клопотання обґрунтовано тим, що первісну касаційну скаргу у справі №640/16131/20 було подано в строк визначений статтею 329 КАС України.

Проте, ухвалою Верховного Суду від 27 липня 2021 року касаційну скаргу було повернуто та роз'яснено, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду з касаційною скаргою, у зв'язку з чим скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження.

Дослідивши подану заяву, Верховний Суд вважає за можливе поновити Офісу Генерального прокурора строк на касаційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 березня 2021 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2021 року у справі №640/16131/20.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 № 460-IX, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, що передбачають нові підстави для касаційного оскарження.

Скаржник вказує підставу касаційного оскарження пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України зазначаючи про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування пунктів 9,11,12,13,15,17 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури", на підставі якого затверджено Порядок № 221 та визначено, що атестація прокурорів проводиться згідно з цим порядком, а також вирішення питання про межі дискреційних повноважень кадрових комісій для ухвалення рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

Крім того, заявник касаційної скарги зазначає про необхідність відступити від висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 13 травня 2021 року у справі №120/3458/20-а щодо застосування статей 4, 11, 50 Закону України "Про запобігання корупції", а саме щодо перебирання на себе кадровою комісією повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції. Вказує що завданням Національного агентства з питань запобігання корупції під час проведення перевірок є лише достовірність, точність та правильність оцінки задекларованих доходів, в той час як кадрова комісія лише надавала оцінку доброчесності прокурора у зв'язку із виявленням необхідної для цілей атестації інформації. Верховним Судом не було враховано, що підпунктом 3 пункту 15 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" чітко визначено, що відповідність витрат і майна прокурора та членів його сім'ї, а також близьких осіб задекларованим доходам, у тому числі копії відповідних декларацій, поданих прокурором відповідно до законодавства у сфері запобігання корупції, є предметом дослідження кадровою комісією дотримання прокурором правил професійної етики та доброчесності.

Враховуючи викладене, Верховний Суд приходить до висновку, що обґрунтування скаржником наявності підстав для касаційного оскарження судового рішення, передбачених пунктами 2, 3 частини 4 статті 328 КАС України, є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах таких доводів.

Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження, відсутні.

Керуючись статтями 328, 330, 331, 334, КАС України,

ухвалив:

1. Визнати поважними причини пропуску Офісом Генерального прокурора строку на касаційне оскарження.

2. Поновити Офісу Генерального прокурора строк на касаційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 березня 2021 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2021 року у справі №640/16131/20.

3. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 березня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2021 року у справі №640/16131/20.

4. Витребувати з Окружного адміністративного суду міста Києва матеріали адміністративної справи № 640/16131/20.

5. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

6. Установити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Судді М. В. Білак Л. О. Єресько Н. М. Мартинюк