УХВАЛА

16 серпня 2019 року

Київ

справа №140/2195/18

адміністративне провадження №К/9901/15525/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача: Мартинюк Н. М.,

суддів: Жука А. В., Мельник-Томенко Ж. М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року (головуючий суддя: Качмар В. Я., судді: Курилець А. Р., Мікула О. І.) у справі № 140/2195/18 за позовом ОСОБА_1 до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - ОСОБА_2, про визнання протиправним і скасування наказу, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Волинській області, в якому просила:

- визнати протиправним наказ від 27 липня 2018 року № 199, яким було затверджено Порядок розподілу справ між адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, у Регіональному центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Волинській області, з врахуванням змін до вказаного Порядку, затверджених наказом від 27 жовтня 2018 року № 272 (далі - "Наказ № 199"),

- визнати протиправними дії директора Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Волинській області щодо відмови у включенні позивача як основного чергового адвоката до графіків цілодобового чергування адвокатів Волинської області, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактами, до Горохівського, Ківерцівського, Маневицького та Рожищенського районів;

- зобов'язати директора Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Волинській області при затвердженні графіків цілодобового чергування адвокатів Волинської області, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом, включати позивача, як основного чергового адвоката по місту Луцьку, Горохівському, Ківерцівському, Маневицькому та Рожищенському районах, пропорційно з іншими адвокатами, що будуть надавати допомогу в зазначених адміністративно-територіальних одиницях.

Волинський окружний адміністративний суд рішенням від 26 грудня 2018 року у задоволені позовних вимог відмовив.

Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 24 квітня 2019 року скасував рішення суду першої інстанції і закрив провадження у справі, у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, оскільки відносини між сторонами мають приватно-правовий характер.

Такий висновок апеляційного суду обґрунтований тим, що спір між сторонами виник через виконання відповідачем дій щодо забезпечення його внутрішньої діяльності з метою забезпечення реалізації його основного завдання - надання безоплатної первинної та вторинної правової допомоги. За висновком суду, відповідач у даному спорі виступає стосовно позивача як роботодавець. Як суб'єкт владних повноважень відповідач виступає для суб'єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу у спорах про оскарження відмови у наданні правової допомоги, порушення порядку або строків розгляду звернень про надання такої допомоги тощо.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині закриття провадження у справі й ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити, а саме: визнати протиправним Наказ № 199, а також здійснити розподіл судових витрат.

Позивач вважає, що апеляційний суд помилково закрив провадження у справі. На обґрунтування своєї правової позиції вказує, що відповідач при прийнятті Наказу №199 реалізує владні управлінські функції щодо делегованих йому Міністерством юстиції України повноважень, тому цей спір підлягає розгляду адміністративним судом.

На підтвердження цих аргументів позивач послалася на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року про відмову у закритті провадження у цій справі, в якій суд прийшов до висновку, що спір у справі є публічно-правовим. Одночасно, позивач посилалася на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2018 у справі № 876/12395/17, якою було задоволено позовні вимоги аналогічного змісту до директора Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Львівській області. Також вона вказує про порушення Наказом № 199 не лише її прав, а й прав інших адвокатів. Зміст порушення полягає в тому, що з його прийняттям змінилися критерії чергування адвокатів, що мало наслідком зменшення кількості отриманих доручень на надання правової допомоги. До того ж, позивач спростовує висновок суду про трудовий характер її відносин з відповідачем, оскільки відносини ґрунтуються на виконанні контракту.

У поданому до суду відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін. Аргументи відповідача зводяться до того, що позивач у судовому процесі не вказала, які саме її права як адвоката порушені відповідачем. Відносини, які виникають між адвокатом та Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги після укладення контракту про надання безоплатної вторинної допомоги є приватно-правовими. Оскаржуваний позивачем наказ є організаційно-розпорядчим документом, а не актом індивідуальної дії. Тому цей спір, на думку відповідача, має розглядатися у порядку цивільного, а не адміністративного судочинства.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, не подала відзив на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду від 6 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), в редакції чинній з 15 грудня 2017 року, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною 6 статті 346 КАС України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

З урахуванням того, що головним питанням у цій справі є визначення юрисдикції спору, колегія суддів Верховного Суду вважає, що справу належить передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Частинами 1 , 3 статті 347 КАС України обумовлено, що питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи. Питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати може бути вирішене до прийняття постанови судом касаційної інстанції.

Керуючись статтями 345, 346, 347 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Справу № 140/2195/18 за позовом ОСОБА_1 до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - ОСОБА_2, про визнання протиправним і скасування наказу, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

Головуючий суддя:Н. М. Мартинюк Судді: А. В. Жук Ж. М. Мельник-Томенко