Історія справи

Ухвала КАС ВП від 20.02.2018 року у справі №826/21965/15

ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

14.03.2018 Київ К/9901/16520/18 826/21965/15

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Бившевої Л.І. розглянув матеріали заяви Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 29.08.2017 у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИЛ:

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві 14.12.2017 (згідно з відбитком календарного штемпелю поштового відправлення) подала до Верховного Суду України заяву про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 29.08.2017 з підстав, передбачених у пункті 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017), посилаючись на неоднакове застосування судом касаційних інстанцій норм матеріального права при вирішенні справ у подібних правовідносинах, зокрема в цій ухвалі Вищого адміністративного суду України та в ухвалах цього суду від 26.01.2016 у справі № 826/11928/15, від 12.02.2014 у справі № 826/6006/13-а, від 26.03.2014 у справі № 2а-4419/10/2670, від
30.05.2016 у справі № 826/10456/15 та від 20.11.2013 у справі № 821/1126/13-а.

Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з
30.09.2016, з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з
30.09.2016, постановою Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 № 2 "Про визначення дня початку роботи Верховного Суду" днем початку роботи Верховного Суду визначено 15.12.2017.

Законом України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017, Кодекс адміністративного судочинства викладено в новій редакції.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017, заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

Верховний Суд ухвалою від 09.02.2018 повідомив заявника про встановлені цією ухвалою недоліки заяви про перегляд судового рішення та зобов'язання їх усунути протягом 15 днів з дня вручення цієї ухвали.

Верховний Суд в ухвалі від 09.02.2018 встановив, що заява подана заявником без додержання вимог статей 239 та 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України, тому заявник має у визначений судом строк надати/надіслати Верховному Суду: клопотання про поновлення строку; документ про сплату судового збору у встановлених законом порядку в сумі 6333,60 грн; оригінал або копію довіреності, оформленої належним чином та засвідченої особою, яка має на це підтверджені повноваження.

Заявник подав до Верховного Суду у визначений судом строк копію довіреності, виданої представнику, яким підписана заява, та клопотання про поновлення строку подання заяви. Документа про сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі заявник не надав.

Заявник подав клопотання про продовження строку для усунення недоліків заяви.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Частина 2 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017) покладала на осіб, які беруть участь у справі, обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

У заявника було достатньо часу для сплати судового збору за подання заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 29.08.2017. Верховний Суд ухвалою від 09.02.2018 також встановив достатній строк для надання скаржником документа про сплату судового збору. Однак заявник документа про сплату судового збору не надав.

ДФС та її територіальні органи (органи доходів і зборів) є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

Ураховуючи наведене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть бути підставою для продовження строку для усунення недоліків заяви.

Таким чином, заява подана без додержання вимог статей 239 та 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України і заявник у встановлений судом строк не усунув недоліки заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 29.08.2017.

Відповідно до частини 4 статті 239-2 Кодексу адміністративного судочинства України заява повертається заявнику, якщо заяву подано без додержання вимог частини 4 статті 239-2 Кодексу адміністративного судочинства України і заявник не усунув її недоліки протягом установленого строку.

Керуючись підпунктом 1 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Державній податковій інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків.

Заяву про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 31.10.2017 повернути Київській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Харківській області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя

Верховного Суду Л.І. Бившева