УХВАЛА

15 березня 2018 року

Київ

справа №813/2840/16

адміністративне провадження №К/9901/803/17

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Хохуляка В.В., перевіривши касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24.01.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2017 у справі №813/2840/16 за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Галичфарм" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

Публічне акціонерне товариство "Галичфарм" звернулося до адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24.01.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від
08.06.2017, позовні вимоги - задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Державна фіскальна служба України 13.12.2018 оскаржила їх у касаційному порядку.

Ухвалою Верховного Суду від 27.12.2017 касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 213 та 214 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою, та надано заявнику строк на усунення недоліків терміном у десять днів з моменту отримання копії даної ухвали.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху відповідачем, в межах встановленого судом строку, на адресу суду направлено клопотання, в якому заявник, крім іншого, порушує питання про продовження строку на усунення недоліків щодо надання доказів сплати судового збору, посилаючись на затримку надходження кошторисних призначень, що в свою чергу позбавляє відповідача можливості своєчасно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у даній справі.

Ухвалою Верховного Суду від 08.02.2018 клопотання відповідача про продовження строку на усунення недоліків задоволено та продовжено строк щодо сплати судового збору терміном у десять днів з моменту отримання копі даної ухвали.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху відповідачем, у відведений судом строк, на адресу суду повторно направлено клопотання про продовження строку на усунення недоліків щодо надання доказів сплати судового збору, яке мотивовано необхідністю додаткового часу для сплати судового збору, у зв'язку з тим, що структурними підрозділами Державної фіскальної служби готується реєстр бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників бюджетних коштів по сплаті судового збору у даній справі.

Проте, на підтвердження доводів, викладених у вказаному клопотанні, заявником не надано жодних доказів на їх підтвердження.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.

Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981 № R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VІ.

Згідно з положеннями Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Відповідачем не надано жодних доказів які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору у даній справі фінансування з Державного бюджету України.

Також, заявником не зазначено в який розумний строк недоліки касаційної скарги можуть бути усунуті.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у заявника було достатньо часу для сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі, а тому наведенні у клопотанні обставини, не можуть бути підставою для систематичного продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги та зловживання процесуальними правами.

Таким чином, клопотання відповідача про продовження строку задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених частини 2 статті 332 КАС України, застосовуються положення частини 2 статті 332 КАС України.

На момент постановлення Верховним Судом даної ухвали, на адресу суду від заявника касаційної скарги не надходив документ про сплату судового збору у визначеному законом розмірі.

Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

За змістом частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не

позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Враховуючи викладене, Державною фіскальною службою України не виконано вимоги ухвали щодо надання документа про сплату судового збору у розмірі визначеному законом, у зв'язку з чим касаційна скарга підлягає поверненню.

Керуючись статтями 169, 248, 332, 355, 359 КАС України, суд -

ухвалив:

Відмовити в задоволенні Державної фіскальної служби України про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги у справі №813/2840/16.

Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24.01.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2017 у справі №813/2840/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Галичфарм" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - повернути заявнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду В.В. Хохуляк