Історія справи

Ухвала КАС ВП від 17.07.2019 року у справі №520/12041/18

УХВАЛА

17 липня 2019 року

Київ

справа №520/12041/18

адміністративне провадження №К/9901/19297/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Білоуса О. В., Блажівської І. Л., Желтобрюх І. Л., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 березня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ледіка" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними та скасування рішень, встановлення факту та зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛ:

ТОВ "Ледіка" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ДФС України у Харківській області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення №891601/40788112 від 23.08.2018 року, №894563/40788112 від 27.08.2018 року, №919144/40788112 від 18.09.2018р., №928598/40788112 від 25.09.2018р., №941401/40788112 від 03.10.2018р. №928599/40788112 від 25.09.2018р., комісії ГУ ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про відмову в реєстрації податкових накладних;

- вважати податкові ТОВ "Ледіка" накладні: №14 від 27.06.2018 на суму 348090,55
грн; від №1 від 02.07.2018 року на загальну суму 202414,73 грн; №3 від
06.07.2018 року на загальну суму 198855,90 грн; №6 від 12.07.2018 року на загальну суму 1419955,06 грн; №7 від 12.07.2018 року на загальну суму 689307,41
грн; №9 від 16.07.2018 року на загальну суму 6 085,46 грн, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних з дати їх подання на реєстрацію платником податку;

- зобов'язати ГУ ДФС в Харківській області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: №14 від 27.06.2018 на суму 348 090,55
гривень; №1 від 02.07.2018 року на загальну суму 202 414,73 грн; №3 від
06.07.2018 року на загальну суму 198 855,90 грн; №6 від 12.07.2018 року на загальну суму 1 419 955,06 грн; №7 від 12.07.2018 року на загальну суму 689

307,41 грн; №9 від 16.07.2018 року на загальну суму 6 085,46 грн ТОВ "Ледіка", за датою їх подання.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2019 рок, у адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії ГУ ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №891601/40788112 від 23.08.2018р., №894563/40788112 від 27.08.2018р., №919144/40788112 від 18.09.2018р., №928598/40788112 від 25.09.2018р., №941401/40788112 від 03.10.2018р., №928599/40788112 від 25.09.2018р. про відмову в реєстрації податкових накладних.

Зобов'язано Головне Управління ДФС в Харківській області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: №14 від 27.06.2018р. ; №1 від
02.07.2018р. ; № 3 від 06.07.2018р. ; №6 від 12.07.2018р. ; №7 від 12.07.2018р. ; №9 від 16.07.2018р.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанції, відповідач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Механізм реалізації права на касаційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано Главою 2 Розділу ІІІ КАС України.

Так, статтею 328 КАС України унормовані питання стосовно права на касаційне оскарження, за змістом частини першої якої учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених статтею 328 КАС України.

Отже за змістом наведених законодавчих приписів право на касаційне оскарження судового рішення мають учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, однак лише у визначених законом випадках.

В свою чергу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України в редакції, чинній на час подання цієї касаційної скарги, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

За визначенням пункту 20 частини 1 статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Частиною ж шостою статті 12 КАС України визначено перелік категорій справ незначної складності, який, втім, не є вичерпним. При цьому за змістом пункту десятого названої норми процесуального закону для цілей статті 12 КАС України справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з положеннями частини 4 статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених частини 4 статті 12 КАС України; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Аналогічні приписи містить частина 4 статті 257 КАС України, у якій зазначено перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

З огляду на наведене, зважаючи на характер спірних правовідносин, предмет доказування у даній справі, суб'єктний склад її учасників, а також з огляду на неналежність зазначеної справи до категорії справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, ухвалені у цій справі судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.

Передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України виняткові обставини, які виключають відмову у відкритті касаційного оскарження у справі незначної складності, судом не встановлені. У касаційній скарзі доводів щодо наявності таких обставин відповідач також не наводить.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Ураховуючи наведене, у відкритті касаційного провадження у цій справі належить відмовити.

Керуючись статтями 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 березня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ледіка" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними та скасування рішень, встановлення факту та зобов'язання вчинити певні дії.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. В. Білоус

Судді Н. Є. Блажівська

І. Л. Желтобрюх