Історія справи

Ухвала КАС ВП від 17.06.2021 року у справі №340/5086/20

УХВАЛА

про відкриття касаційного провадження

16 червня 2021 року

м. Київ

справа №340/5086/20

провадження №К/9901/21059/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А. А.,

суддів: Кравчука В. М., Стародуба О. П.,

перевіривши касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.01.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06.05.2021 у справі № 340/5086/20 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа:

Кіровоградський обласний військовий комісаріат про визнання протиправним та скасування рішення і зобов'язання вчинити певні дії,

установив:

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України, третя особа:

Кіровоградський обласний військовий комісаріат, в якому просив:

- визнати протиправним висновок засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначення і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (протокол № 120 від 20 серпня 2020 року) про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності 3-ї групи з 27.05.2020 внаслідок травм, контузії, так, пов'язаних із захистом Батьківщини;

- зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням інвалідності 3-ї групи, внаслідок травм, контузії, поранення, пов'язаних з виконанням обов'язку військової служби, в розмірі 250 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності, а саме: 27 травня 2020 року, відповідно до Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови КМУ від 25.12.2013 №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві", з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.01.2021, яке було залишене без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.05.2021, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, внаслідок чого:

- визнано протиправним і скасовано рішення Міністерства оборони України від 20 серпня 2020 року №120, яким ОСОБА_1 відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги;

- зобов'язано Міністерство оборони України прийняти рішення про нарахування і виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до приписів пункту "б" частини 1 статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", врахувавши виплачені кошти у сумі 18
501 грн.

Міністерство оборони України із вказаними судовими рішеннями не погодилося, тому звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, натомість, прийняти нове судове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши зміст касаційної скарги Міністерства оборони України, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.

Приписи пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України передбачають, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Цей принцип конкретизований у положеннях частини 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) та частини 1 статті 328 КАС України, згідно з якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.

Тому розв'язуючи питання про прийнятність касаційної скарги, Верховний Суд має передусім з'ясувати, чи належить справа, що в ній подається касаційна скарга, за своїми ознаками до тих справ, судові рішення в яких можуть оскаржуватися у касаційному порядку.

Приписами пунктів 1, 2, 3, 4 частини 4 статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених пунктів 1, 2, 3, 4 частини 4 статті 328 КАС України.

Колегією суддів встановлено, що ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.11.2020 відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

При касаційному оскарженні судових рішень у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження необхідно наводити обґрунтування підстав для відкриття касаційного провадження відповідно до частини 4 статті 328 і частини 5 статті 328 КАС України.

Частиною 3 статті 125 Конституції України визначено конституційно-правовий статус Верховного Суду як найвищого суду в системі судоустрою України.

Тобто переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (найбільш принципове) значення для суспільства та держави.

Отже, завдання Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, насамперед, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у їхній процесуальній діяльності конкретної норми матеріального права, або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом, і в такий спосіб скерувати судову практику задля єдиного та правильного правозастосування (вказати напрям, у якому слід здійснювати реалізацію матеріальної чи, відповідно, виконання процесуальної правової норми).

Навіть більше, забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу юридичної визначеності, що є одним з інтегративних складників верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх громадян перед законом, який втілюється способом однакового застосування та/або виконання судом тієї самої норми закону в аналогічних справах щодо різних осіб.

Одним з механізмів забезпечення Верховним Судом єдності судової практики є можливість виняткового (екстраординарного) касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до Частиною 3 статті 125 Конституції України розглядаються за правилами загального позовного провадження), у тому разі, якщо суд касаційної інстанції з'ясує, що: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до Частиною 3 статті 125 Конституції України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Буквальне тлумачення положень зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а ", "б ", "в " та "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Водночас обов'язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою.

Аналіз аргументів касаційної скарги у їхньому логічному взаємозв'язку з обставинами справи, встановленими в судових рішеннях, дає підстави для висновку про наявність фактів, наведених у підпунктах "а ", "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, які б могли слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі, розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, і Верховний Суд, як виняток, здійснить касаційний перегляд рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, ухвалених у цій справі.

Окрім того, скаржник у касаційній скарзі посилається на те, що суди попередніх інстанцій під час вирішення спору не врахували висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 15.07.2020 у справі № 240/10153/19. У своїй касаційній скарзі заявник також наводить низку фактів неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, які, на думку колегії суддів, потребують ретельної перевірки.

Згідно з вимогами частини 3 статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, з-поміж іншого, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

Підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі є аргументи скаржника щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а також наявність обставин, наведених у підпунктах "а ", "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Також у касаційній скарзі заявник просить Верховний Суд зупинити виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.01.2021 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 06.05.2021 у справі № 340/5086/20.

За приписами частини 1 статті 375 КАС України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Надаючи оцінку вимогам поданого клопотання, Верховний Суд керується тим, що відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Для зупинення виконання (дії) судових рішень, яке допускається як виняток, мають бути вагомі причини.

Колегія суддів зазначає, що розгляд питання про зупинення виконання (дії) оскарженого судового рішення має на меті не допустити порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів як особи, що подала касаційну скаргу, так і інших осіб, які беруть участь у справі, якщо такі наслідки можуть настати з огляду на виконання (дію) оскаржених судових рішень.

Тлумачення статті 375 КАС України також свідчить про те, що заява про зупинення виконання має містити належне обґрунтування потреби зупинення виконання (дії) судового рішення (зокрема, через неможливість повороту виконання такого рішення у разі його скасування) та до неї мають бути долучені, за наявності, докази, що свідчили б про загрозу настання незворотних наслідків внаслідок виконання судових рішень, які набрали законної сили.

Тобто для зупинення виконання (дії) оскаржених судових рішень потрібна наявність поважних причин, які б давали підстави для зупинення виконання рішення.

Утім клопотання про зупинення виконання судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій не містить виняткових підстав для такого зупинення і до нього не долучені докази, які б підтверджували потребу зупинення виконання рішень. Тому на підставі статті 375 КАС України у задоволенні цього клопотання належить відмовити.

Керуючись положеннями пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України та підпунктів "а ", "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від
28.01.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від
06.05.2021 у справі № 340/5086/20.

2. Витребувати із Кіровоградського окружного адміністративного суду справу № 340/5086/20.

3. Відмовити у задоволенні клопотання Міністерства оборони України про зупинення виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від
28.01.2021 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від
06.05.2021 у справі № 340/5086/20.

4. Надіслати особам, які беруть участь у справі, копії ухвали про відкриття касаційного провадження разом з копією касаційної скарги.

5. Установити десятиденний строк з моменту отримання учасниками справи цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу. Роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та долучених до нього документів іншим учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач А. А. Єзеров

Суддя В. М. Кравчук

Суддя О. П. Стародуб