Історія справи

Ухвала КАС ВП від 16.09.2020 року у справі №280/5140/18

УХВАЛА

16 вересня 2020 року

Київ

справа №280/5140/18

адміністративне провадження №К/9901/23449/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Ханової Р. Ф.,

суддів - Гончарової І. А., Олендера І. Я.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області

на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року

у справі № 280/5140/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон Оіл"

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіон Оіл" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року позов задоволено.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року.

Не погоджуючись з ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року, Головне управління ДФС у Запорізькій області оскаржило її в касаційному порядку та просить зазначену ухвалу скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, заявник посилається на те, що апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права і, як наслідок, дійшов помилкового висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі.

Перевіряючи доводи касаційної скарги, колегія суддів виходить з такого.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року позов задоволено.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2019 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2019 року апеляційну скаргу повернуто відповідачу у зв'язку з невиконанням вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

13 квітня 2020 року Головне управління ДФС у Запорізькій області повторно подало апеляційну скаргу.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 04 травня 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків, а саме: надати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та документ про сплату судового збору.

На виконання вимог зазначеної ухвали скаржником подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, а також клопотання про продовження строку на усунення інших недоліків апеляційної скарги, а саме сплати судового збору.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції зазначав, що вказані відповідачем причини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними, тому підстави для поновлення строку відсутні.

Згідно частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.

За правилами частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6,7 частини п'ятої цієї статті).

Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

Окрім цього, пунктом 2 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває пунктом 2 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.

Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Згідно з частиною 1 статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sаndеrs S.А. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними: повернення апеляційної скарги, яке відбулось з причин несплати заявником судового збору, є суб'єктивною обставиною пропуску строку, яка не може створювати для однієї із сторін процесу додаткового права для поновлення строку, встановленого Законом, для звернення до суду з апеляційною скаргою.

За таких обставин подана Головним управлінням ДФС у Запорізькій області касаційна скарга на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року у справі № 280/5140/18 є необґрунтованою.

У даному випадку правильне застосовування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що відповідно до частини 2 статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Запорізькій області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року у справі № 280/5140/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон Оіл" до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Суддя-доповідач Р. Ф. Ханова

Судді І. А. Гончарова

І. Я. Олендер