Голос дитини в суді: як почути дитину, не травмувавши її вдруге

Далі — про особливості отримання показань дитини в цивільних і кримінальних провадженнях.

1. Хто така «дитина» для процесу

Малолітньою вважається дитина до 14 років, неповнолітньою — від 14 до 18 (ст. 6 СК України). Малолітні мають лише часткову цивільну дієздатність, неповнолітні — неповну (ст. 32 ЦК України). Саме обсяг дієздатності визначає, наскільки самостійно дитина реалізує процесуальні права, і яку роль відіграють законні представники, опікуни чи піклувальники.

Утім, за ч. 5 ст. 32 ЦК суд може обмежити чи взагалі позбавити неповнолітнього права розпоряджатися власним заробітком — тоді доходами розпоряджаються батьки як законні представники; такої позиції послідовно дотримувалась співавторка Сімейного кодексу України, професор Зорислава Ромовська (Ромовська З. В. Українське цивільне право. Загальна частина. — 2-ге вид. — К., 2009. — С. 470).

2. Дитина у цивільному процесі: допит за ст. 232  ЦПК України

Стаття 232 ЦПК України визначає особливий порядок допиту малолітніх (і за розсудом суду неповнолітніх) свідків: допит обов'язково проводиться за участі батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників (якщо вони не заінтересовані у справі) або представників органів опіки, які можуть із дозволу суду ставити запитання та висловлювати думку щодо показань дитини.

Свідкам до 16 років лише роз'яснюють обов'язок говорити правду без попередження про кримінальну відповідальність і без присяги. У виняткових випадках суд може тимчасово видалити із зали когось з учасників справи (з подальшим ознайомленням із показаннями), а сам свідок до 16 років після завершення допиту також видаляється із зали, якщо суд не визнає його подальшу присутність необхідною.

Окрема ситуація — коли дитина не свідок, а особа, чиї права безпосередньо зачіпає рішення суду: спори про визначення місця проживання, позбавлення батьківських прав, виховання чи майно дитини.

За ч. 2 ст. 171 СК України дитина, яка може висловити думку, має бути вислухана при вирішенні такого спору між батьками, а суд за ч. 3 ст. 45 ЦПК України зобов'язаний сприяти реалізації цього права — на практиці найчастіше через присутність психолога під час опитування.

Верховний Суд (далі - ВС) вважає, що думку дітей слід вислухати в судовому засіданні саме в присутності психолога для реалізації принципу «найкращих інтересів дитини» (постанова ВС у спр.№ №752/22028/16-ц від 05.09.2018).

Приклади власної експертизи
У справі №127/23923/20 про позбавлення батьківських прав відповідача, призначення клієнтки піклувальницею неповнолітньої племінниці потребувало зусиль для встановлення контакту з дитиною та підготовки її до відеоконференції із Службою у справах дітей. Підліток важко сприймала розмову про смерть батьків, губилася в деталях, і будь-яке необережне пряме запитання могло стати новою травмою. Тому перед самою відеоконференцією ми провели з дитиною підготовчу сесію разом із незалежним психологом: близько двох годин із перервами кожні 20 хвилин, орієнтуючись саме на те навантаження, яке відчувала дитина. Під час відеоконференції представники органу опіки ставили гострі питання, але дитина була до цього готова. У підсумку висновок органу опіки прямо зафіксував самостійну думку дитини, і в судовому засіданні допитувати її вже не було потреби.

У справі №130/2214/25 суд, вирішуючи спір про визначення місця проживання малолітньої дитини, задовольнив клопотання представника відповідача (інтереси якого представляє адвокат Федоренко П.П.), про заслуховування думки малолітньої дитини та залучив до справи педагогічного психолога. Це показує: коли законні представники не можуть домовитися, адвокату варто самому ініціювати залучення психолога чи заслуховування дитини — так судочинство лишається реальним, а не формальним. Таке клопотання було подано оскільки в даному випадку дитина, інтересів якої стосується спір є малолітньою, особисто не може здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких спір стосується її інтересів.

3. Чому у кримінальному процесі без спеціальної процедури показання
дитини взагалі не мають ваги?!

Ключова, хоч і рідко проговорювана деталь: ч. 4 ст. 95 КПК України прямо забороняє суду обґрунтовувати вирок показаннями, наданими лише слідчому чи прокурору (за загальним правилом — з 2022 року норма містить виняток для особливого воєнного порядку збирання доказів за ст. 615 КПК, який на дитячі справи, як правило, не поширюється). Тобто без допиту дитини слідчим суддею за спеціальною процедурою її розповідь під час опитування слідчим не може лягти в основу вироку взагалі.

Стаття 226 КПК України вимагає участі законного представника, педагога або психолога, а за потреби лікаря; особам до 16 років лише роз'яснюють обов'язок говорити правду, без попередження про кримінальну відповідальність. Тут є й законодавча непослідовність, варта уваги: ст. 226 КПК України дає цим особам право заперечувати проти запитань і ставити свої, тоді як паралельна ст. 227 КПК України (про слідчі дії за участю дитини) згадує лише право ставити уточнюючі запитання — колізія, якою деколи користується сторона, невигідна такому уточненню. У судовому засіданні діють аналогічні гарантії за ст. 354 КПК, а за потреби — допит можна провести поза залом через відеоконференцію.

4. «Зелена кімната» і модель «Барнахус»:
як отримати показання без повторної травми

Методика «Зелена кімната» створює дружнє до дитини середовище для опитування — з метою мінімізувати ризик повторної травматизації, встановити контакт із дитиною і отримати достовірні показання. З липня 2024 року в Україні діє і наступний крок — модель «Барнахус»: міждисциплінарний центр, де дитина проходить опитування, судово-медичний огляд і отримує терапевтичну допомогу в одному місці. Керівні принципи ООН (ЕКОСОР Res 2005/20) додають: численні опитування здатні не лише травмувати дитину, а й «дискредитувати дитину як свідка» — суперечливі повторні розповіді самі підривають довіру до показань. Мінімізація кількості опитувань працює одночасно на захист дитини і на процесуальну силу доказів.

Показова деталь із практики: у справі №487/1282/22 (постанова ККС ВС від 24.03.2026) допит на базі Барнахусу проходив за участі підозрюваного, захисника, органу опіки, психолога й законного представника — саме повнота цього складу дозволила суду залишити вирок (15 років позбавлення волі) в силі, відхиливши спробу захисту оскаржити повноваження психолога: показання, узгоджені між досудовим допитом і судовим засіданням, суд визнав достовірними. А в постанові від 26.02.2026 у справі №567/850/24 ВС підтримав відмову досліджувати запис «зеленої кімнати», бо дитину вже безпосередньо допитали в засіданні через відеоконференцію — прокурор наполягав саме на цьому записі, аби довести вину за окремим епізодом, але суд визнав виправдання законним через недостатність інших доказів.

На нашу думку, ці дві постанови варто читати саме поруч: у другій справі дитину фактично допитали двічі — спершу в «зеленій кімнаті», потім ще раз дистанційно в суді, а захисний запис першого допиту суд визнав зайвим. Це той самий сценарій повторного опитування, якого методика мала запобігти. Адвокату варто послідовно наполягати на дослідженні наявного запису замість повторного виклику дитини, інакше ідея одного якісного допиту розмивається.

В Україні також атестовано кілька судових методик, застосовних саме до дітей: судово-психологічного дослідження розвитку неповнолітніх у цивільному судочинстві (14.1.69, 2014), судово-психологічної експертизи у справах про злісне невиконання обов'язків по догляду за дитиною (14.1.72, 2016) та експертного дослідження сприйняття дитиною сімейної ситуації (14.1.73, 2018). Кандидатуру психолога для опитування може запропонувати суд або сторона справи і краще, щоб це був фахівець з профільною спеціалізацією саме під категорію справи, а не універсальний психолог.

5. Технічна деталь, яка вирішує все: відео, а не аудіо

Ст. 336 КПК України вимагає вмотивованої ухвали, якщо сторона заперечує проти дистанційного допиту. У постанові ККС ВС від 03.06.2020 у справі №754/3011/17 суд визнав істотним порушенням ситуацію, коли допит неповнолітніх потерпілих провели лише в режимі аудіоконференції — без картинки, що позбавило захист можливості бачити дітей і порушило принцип гласності: аудіоконференція без відео — не те саме, що належно організований дистанційний допит, а окремий інструмент анонімізації (ч. 8 ст. 336 КПК України), який не можна підміняти одне одним. Наслідок — повернення справи на новий розгляд, тобто дитину довелося б допитувати ще раз. Тому технічна точність клопотання (саме відео, а не аудіо; вимога вмотивованої ухвали) — гарантія того, що захист дитини не обернеться проти неї ж.

6. Практичні проблеми

• Судді не завжди мають спеціальної підготовки для комунікації з дитиною.
• Немає єдиного реєстру психологів, атестованих Мін'юстом для судово-психологічних досліджень дітей. На практиці психолога часто пропонує сама сторона, яка подає клопотання, а не незалежний реєстр.
• Технічно неправильно організований дистанційний допит — самостійна підстава для скасування вироку і нового розгляду, тобто ризикує спричинити саме повторний допит, якого мав уникнути.
• Ухвали слідчих суддів щодо розгляду клопотань щодо допиту дітей: ухвала Дніпровського районного суду м. Києва від 22.06.2026 у справі №755/5924/26, відмовила в повторному допиті через ризик ретравматизації; ухвала Шевченківського районного суду м. Львова від 29.06.2026 у справі №466/827/25 задоволеноклопотання про допит у «Зеленій кімнаті», так і подальшу організацію самої відеоконференції.
• Повторні опитування дитини поліцією, соцслужбою і судом без координації між ними призводять до тієї самої ретравматизації, якій мають запобігти «Зелена кімната» й «Барнахус».

7. Масштаб проблеми: цифри

За даними Офісу генерального прокурора, у 2025 році кількість самогубств і спроб суїциду серед неповнолітніх в Україні зросла на 17%, а найбільш уразлива категорія — підлітки 14–16 років.1 За офіційним моніторингом Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, у 2022 році зафіксовано 127 спроб дитячого самогубства, а станом на середину листопада 2023 року — 116 випадків завершених суїцидів серед дітей.2

За перші три квартали 2025 року зафіксовано рекордні показники тяжких (237 076) та особливо тяжких (112 022) кримінальних правопорушень,3 а за першу половину року — 587 злочинів проти статевої свободи та недоторканості дітей, майже половина яких — зґвалтування.4 Паралельно у 2025 році в Україні зареєстрували більш як 26 тисяч розлучень лише через органи РАЦС,5 — а отже, і тисячі супутніх судових спорів про місце проживання дітей. Це не поодинокі випадки, а тисячі справ щороку, і в кожній стоїть те саме питання: як отримати правдиві показання дитини, не зламавши її.

8. Розвиток сталих положень практики

Супровід справ, що зачіпають інтереси дитини, у нашій практиці включає чотири обов'язкові елементи:

• клопотання про застосування методики «Зеленої кімнати» чи «Барнахусу» з посиланням на конкретну практику судів касаційної інстанції.
• контроль технічної якості дистанційного допиту за ст. 336 КПК України — відео, а не аудіо, і вмотивована ухвала при запереченнях іншої сторони;
• завчасне ознайомлення з переліком питань до дитини, який подається разом із клопотанням за ст. 225 КПК України, і право додати власні зауваження чи додаткові питання до нього — суд затверджує такий перелік наперед, тож пасивне очікування допиту означає втрату можливості вплинути на його зміст;
• безкомпромісна вимога щодо участі психолога під час опитування дитини.

Рішення суду має ґрунтуватись на дійсній, а не спотвореній тиском чи страхом думці дитини, процес отримання цієї думки не має залишати на дитині нових травм.

9. Порівняльна таблиця: цивільний і кримінальний допит дитини

Висновок

Кілька хвилин у залі суду залишать слід у житті дитини — питання лише, який. Закон дав достатньо інструментів, щоб ці хвилини не стали ще однією травмою, але жоден із них не спрацьовує сам собою: і практика Верховного Суду, і наш власний досвід це підтверджують. Різницю вирішує не текст закону, а дорослий, який підготувався заздалегідь — написав грамотне клопотання, знайшов правильного психолога, провів розмову так, щоб дитині не довелося її повторювати. Це і є робота адвоката: не заради процедури, а заради дитини, яка через неї проходить.

Джерела:

1. Офіс генпрокурора: в 2025 році кількість самогубств та спроб суїциду серед дітей зросла на 17% — Інтерфакс-Україна

2. Моніторинг випадків суїцидів серед дітей — Уповноважений Верховної Ради України з прав людини

3. Злочини в Україні – скільки тяжких та особливо тяжких злочинів скоїли за п'ять років — Слово і Діло

4. Скільки сексуальних злочинів, зокрема проти дітей, зафіксували у 2025 році — Українська правда. Життя

5. Шлюби, розлучення та народження: статистика Мін'юсту за 2025 рік — Українська правда. Життя

6. Ромовська З. В. Українське цивільне право. Загальна частина. — 2-ге вид. — К., 2009. — С. 470

Співавтори статті:

Адвокат Поліна Петрівна Федоренко та адвокат керуючий партнер Адвокатського бюро «Корнійчук та Партнери» Дмитро Анатолійович Корнійчук.

Цей матеріал має інформаційний характер і не є індивідуальною юридичною консультацією. Кожна справа потребує окремого аналізу документів.

Теги: захист дітей, цивільний процес, кримінальний процес, «Зелена кімната», «Барнахус».