Історія справи

Ухвала КАС ВП від 16.07.2019 року у справі №2540/2496/18

УХВАЛА

16 липня 2019 року

Київ

справа №2540/2496/18

адміністративне провадження №К/9901/19365/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бевзенка В. М.,

суддів - Данилевич Н. А., Шевцової Н. В.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.11.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2019 у справі №2540/2496/18 за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України, Головного управління національної поліції в Чернігівській області, третя особа - Прилуцький відділ поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного з адміністративним позовом до Національної поліції України (далі - відповідач 1), Головного управління національної поліції в Чернігівській області (далі - відповідач 2), третя особа - Прилуцький відділ поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача 1 від 18.01.2018 №29 "Про призначення та проведення службового розслідування";

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача 1 від 13.04.2018 №598 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1";

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача 2 від 04.06.2018 №155о/с "Про звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1";

- поновити позивача на посаді старшого інспектора відділу супроводження та розвитку інформаційних систем і баз даних управління інформаційно-аналітичної підтримки Головного управління Національної поліції в Чернігівській області з
04.06.2018;

- стягнути з відповідача 2 на користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу з 04.06.2018 до моменту фактичного поновлення.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.11.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від
12.06.2019 відмовлено у задоволені позовних вимог.

У поданій касаційній скарзі позивач, з посиланням на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

У свою чергу, за змістом пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у цьому випадку обставин, наведених у підпунктах "а "- "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, а судом не встановлено виключень щодо посади позивача у цій справі в аспекті пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України в поєднанні зі статтею 50 Закону України "Про запобігання корупції".

Враховуючи, що оскаржувані судові рішення прийнято у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткові обставини відсутні, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтею 333 КАС України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.11.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2019 у справі №2540/2496/18.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. М. Бевзенко

Судді Н. А. Данилевич

Н. В. Шевцова