Історія справи

Ухвала КАС ВП від 26.05.2021 року у справі №640/827/20

УХВАЛА

13 серпня 2021 року

Київ

справа №640/827/20

адміністративне провадження №К/9901/28603/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шевцової Н. В.,

суддів: Данилевич Н. А., Уханенка С. А.

перевірив касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2021 року у справі № 640/827/20 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Генерального прокурора Рябошапки Руслана Георгійовича, Другої кадрової комісії Генеральної прокуратури України, про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на посаді,

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Офісу Генерального прокурора, Генерального прокурора Рябошапки Р. Г., Другої кадрової комісії Генеральної прокуратури України, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Кадрової комісії №2 від 13 грудня 2019 року № 31 про неуспішне проходження нею атестації;

- визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора від 21 грудня 2019 року № 2158ц про звільнення її із займаної посади та поновити в органах прокуратури;

- поновити її на посаді на посаді начальника відділу розгляду запитів на публічну інформацію управління організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів Генеральної прокуратури України, перейменованої з 02 січня 2020 року на Офіс Генерального прокурора з 26 грудня 2019 року;

- поновити її на посаді начальника відділу розгляду запитів на публічну інформацію управління організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів Офісу Генерального прокурора з 02 січня 2020 року;

- стягнути з Офісу Генерального прокурора на її користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 26 грудня 2019 року по день ухвалення рішення у справі;

- стягнути з Офісу Генерального прокурора на її користь вихідну допомогу у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

01 грудня 2020 року рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва, позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Кадрової комісії №2 від 13 грудня 2019 року № 31 про неуспішне проходження прокурором ОСОБА_1 атестації.

Визнано протиправним та скасовано наказ Генерального прокурора від 21 грудня 2019 року №2158ц про звільнення позивача з посади начальника відділу розгляду запитів на публічну інформацію управління організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів Генеральної прокуратури України та органів прокуратури.

Поновлено ОСОБА_1 в органах прокуратури України в Офісі Генерального прокурора на посаді, рівнозначній посаді начальника відділу розгляду запитів на публічну інформацію управління організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів Генеральної прокуратури України з 24 грудня 2019 року.

Стягнуто з відповідача на користь позивача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 24 грудня 2019 року по день ухвалення рішення у справі у розмірі 1431 546,48 грн. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

01 квітня 2021 року постановою Шостого апеляційного адміністративного суду скасовано рішення суду першої інстанції в частині відмови у позові про стягнення вихідної допомоги та задоволено позов цій частині, а резолютивну частину змінено шляхом викладення абзацу четвертого його резолютивної частини у наступній редакції: "Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу розгляду запитів на публічну інформацію управління організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів Генеральної прокуратури України з 25 грудня 2019 року".

В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 грудня 2020 року залишено без змін.

На зазначені рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду Офісом Генерального прокурора подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 04 серпня 2021 року.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Відповідно до частини 1 статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частини 1 статті 329 КАС України.

З матеріалів касаційної скарги встановлено, що суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову прийняв 01 квітня 2021 року, повний текст виготовлено 06 квітня 2021 року, а касаційна скарга подана 02 серпня 2021 року, тобто без дотримання встановлених процесуальним законом строків її подання.

Судом установлено, що 05 травня 2021 року Офіс Генерального прокурора вперше надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2021 року. Заявник, посилаючись на пункти 1, 3 частини 4 статті 328 КАС України та неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і порушення ними норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та відмовити в позові.

Проте, 26 травня 2021 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2021 року у справі № 640/827/20 повернуто особі яка її подала, на підставі пункту 4 частини 5 статті 332 КАС України, оскільки скаржником не викладено передбачених пункту 4 частини 5 статті 332 КАС України підстав для оскарження судового рішення у касаційному порядку.

Відповідно до інформації "Діловодства суду" зазначена ухвала Верховного Суду отримана відповідачем 31 травня 2021 року, а касаційна скарга повторно подана лише 02 серпня 2021 року, тобто через 2 місяці після повернення попередньо поданої касаційної скарги Верховним Судом.

Разом з касаційною скаргою, поданою Офісом Генерального прокурора повторно, заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що касаційна скарга подана повторно після її повернення, що не позбавляє права звернення з касаційною скаргою до Верховного Суду. Крім того, у клопотанні про поновлення строку заявник касаційної скарги доводить обґрунтованість зазначених у попередній касаційній скарзі підстав для касаційного оскарження, визначених пунктами 1, 3 частини 4 статті 328 КАС України.

Суд зазначає, що вдруге подана касаційна скарга за змістом аналогічна попередній, містить виклад обставини справи, цитати нормативних актів, з посиланням на підстави касаційного оскарження, визначені пунктами 1, 3 частини 4 статті 328 КАС України та незгоду з рішенням суду апеляційної інстанції з підстав неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, в частині строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень Офісу Генерального прокурора не зазначає обставин, які позбавляли його можливості привести свою касаційну скаргу відповідно до вимог пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України. При цьому, Верховний Суд в ухвалі від 26 травня 2021 року відповідачу було надано вичерпні роз'яснення щодо вимог, яким має відповідати касаційна скарга в частині форми і змісту касаційної скарги, яким вона повинна відповідати в частині належного викладення підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини 4 статті 328 КАС України. Крім того, відповідачем в клопотанні про поновлення строку не наведено підстав, підтверджених відповідними доказами щодо неможливості звернутись з касаційною скаргою у цій справі у більш стислий строк ніж два місяці з моменту отримання ухвали про повернення первинної касаційної скарги або про необхідність саме такого строку для підготовки касаційної скарги оформленої, відповідно до вимог КАС України.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини 8 статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань.

Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

Також Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі "Перес де Рада Каванілес проти Іспанії" зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним; воно підлягає обмеженням, дозволеним за змістом, зокрема, коли умови прийнятності скарги визначені, оскільки за своєю природою вона потребує регулювання з боку держави, яка користується певною свободою розсуду в цьому відношенні.

У цій справі у скаржника було достатньо часу для приведення своєї касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України. Проте подана вдруге касаційна скарга, аналогічна попередній, у ній зазначені ті ж підстави для відкриття касаційного провадження.

Сукупність цих обставин свідчить про допущення відповідачем необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог КАС України. Отже, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

За таких обставин, суд касаційної інстанції зазначає, що неналежне використання наданих процесуальних прав не може визнаватись судом як поважна причина пропуску процесуального строку, а відтак зазначені скаржником причини пропуску строку касаційного оскарження є неповажними.

Отже, відповідач не надав доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження. У зв'язку з цим, зазначена причина пропуску строку не може бути визнана поважною, а отже відповідачу необхідно довести наявність об'єктивних перешкод, які не дозволили подати касаційну скаргу в строк, передбачений статтею 329 КАС України.

Відповідно до частини 3 статті 332 КАС касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частини 3 статті 332 КАС , і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Крім того, з матеріалів касаційної скарги встановлено, що вони оформлені без дотримання вимог частини 4 статті 330 КАС України, а саме до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання фізичною особою до адміністративного суду позову немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання фізичною особою до адміністративного суду позову майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання касаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць станом на 01 січня 2020 року - 2102 грн. 00 коп.

Виходячи зі змісту позовних вимог, позивачем у справі заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру та позовну вимогу майнового характеру.

Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 32674,44 гривень (200% від 2* (2102,00*0,4)+ (1465561,63*1%)).

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/~organization1~; рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007; код ЄДРПОУ: 37993783; код банку отримувача: 899998; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; призначення платежу: *; 101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від (Дата оскаржуваного рішення) по справі (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір, номер справи, у якій сплачується судовий збір.

Згідно із частиною 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених частиною 2 статті 332 КАС України, застосовуються положення частиною 2 статті 332 КАС України.

Частинами 1 і 2 статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених Частинами 1 і 2 статті 169 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику касаційної скарги строку для усунення недоліків шляхом надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів на обґрунтування вказаного клопотання та документа про сплату судового збору в розмірі 32674,44 гривень.

Керуючись статтями 169, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними підстави пропуску Офісом Генерального прокурора строку на касаційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2020 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2021 року у справі № 640/827/20.

Касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2021 року у справі № 640/827/20 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Генерального прокурора Рябошапки Руслана Георгійовича, Другої кадрової комісії Генеральної прокуратури України, про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на посаді- залишити без руху.

Надати відповідачу строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги тривалістю десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

Роз'яснити, що невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження в частині неподання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження або якщо наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані судом неповажними, в іншій частині касаційна скарга буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Шевцова

Судді Н. А. Данилевич

С. А. Уханенко