УХВАЛА

про передачу справи на розгляд

Великої Палати Верховного Суду

15 серпня 2018 року

м. Київ

справа №515/42/17

адміністративне провадження №К/9901/43043/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кравчука В.М.,

суддів: Гриціва М.І., Стародуба О.П.,

розглянув у попередньому судовому засіданні справу № 50/470ц/17 за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року у справі № 515/42/17 за позовом ОСОБА_2 до Лиманської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, третя особа - Приватне акціонерне товариство "Київське міжобласне спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне акціонерне товариство" про скасування рішення, -

УСТАНОВИЛ:

1. ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Лиманської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, за участю третьої особи ПАТ "Київське міжобласне спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне акціонерне товариство" про скасування рішення сільської ради №158-VII від 19 жовтня 2016 року та зобов'язання відповідача надати їй згоду на виготовлення проекту із землеустрою.

2. Свої позовні вимоги обґрунтувала тим, що 07.11.2008 між нею та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу дачного будинку НОМЕР_1, що розташований на території бази відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1" в с. Лиман Татарбунарського району Одеської області. Рішенням апеляційного суду Одеської області від 10.03.2016, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 01.06.2016, даний договір визнано дійсним. Після неодноразових звернень до Лиманської сільської ради для переукладення договору тимчасового користування (оренди) земельною ділянкою, на якій розташований зазначений дачний будинок, їй було відмовлено у наданні згоди на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 0,02 га, що розташована на території бази відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1" в межах с. Лиман Татарбунарського району Одеської області, оскільки на земельну ділянку площею 1,719 га, на якій розташована база відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1", у 2007 році виготовлено державний акт на право власності за Київським міжобласним спеціалізованим ремонтно-налагоджувальним акціонерним товариством.

3. Постановою Татарбунарського районного суду Одеської області від 21 лютого 2017 року відмовлено в задоволенні даного позову.

4. Не погоджуючись зі вказаною постановою, Позивач подала апеляційну скаргу, в якій одночасно просить і скасувати спірне рішення і закрити провадження у справі.

5. Суд апеляційної інстанції не погодився з висновком суду першої інстанції про те, що даний спір може бути вирішено в порядку адміністративного судочинства, та дійшов висновку, що позивач в межах адміністративного судочинства бажає вирішити цивільно-правовий спір з третьою особою щодо права користування частиною (0,2 га) її земельної ділянки.

6. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Постанову Татарбунарського районного суду Одеської області від 21 лютого 2017 року скасовано. Провадження у справі закрито. Роз'яснено ОСОБА_2, що спірні правовідносини мають вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

7.15.06.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Позивача на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року.

8. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.06.2017 було відкрито провадження у даній справі.

9. У касаційній скарзі Позивач просила скасувати ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року та разом з тим закрити провадження у справі.

10.17.07.2017 надійшов відзив від Відповідача.

11. Позивач вважає, що цивільно-правовий спір з третьою особою щодо права користування земельною ділянкою був вирішений Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

12. Проводячи дії з підготовки справи до касаційного розгляду, колегією суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді встановлено, що заявник касаційної скарги оскаржує судові рішення з мотивів порушення судами правил предметної юрисдикції.

13. Відповідно до ч. 6 ст. 346 КАС України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

14. Згідно з ст. 347 КАС України питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

15. Про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в ст. 347 КАС України, або із обґрунтуванням підстав, визначених у ст. 347 КАС України.

16. На підставі викладеного, беручи до увагу ту обставину, що скаржник оскаржує судові рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, колегія суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді дійшла висновку про наявність підстав для передачі справи № 515/42/17 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Керуючись ст. 346, 347 КАС України, Суд -

УХВАЛИВ:

Справу № 515/42/17 за позовом ОСОБА_2 до Лиманської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, третя особа - Приватне акціонерне товариство "Київське міжобласне спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне акціонерне товариство" про скасування рішення передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Кравчук

Суддя М.І. Гриців

Суддя О.П. Стародуб