Історія справи

Ухвала КАС ВП від 14.07.2019 року у справі №819/121/18

УХВАЛА

12 липня 2019 року

Київ

справа №819/121/18

адміністративне провадження №К/9901/18516/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Желтобрюх І. Л.,

суддів -Білоуса О. В., Блажівської Н. Є.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2019 року у справі №819/121/18 за позовом Головного управління Державної фіскальної служби в Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2019 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 31 травня 2018 року в адміністративній справі №819/121/18 за позовом Головного управління Державної фіскальної служби в Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою та вважаючи, що вона постановлена з порушенням норм процесуального права, відповідач подав касаційну скаргу.

В обґрунтування касаційної скарги її заявник посилається на те, що вперше апеляційна скарга була подана у встановлені законодавством строки, а в подальшому ним вчинялись усі залежні від нього процесуальні дії для виправлення помилок та реалізації свого права на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, однак апеляційний суд цього не врахував і безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження.

При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.

Частиною 3 статті 295 КАС України (яка визначає загальний строк на апеляційне оскарження) передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених Частиною 3 статті 295 КАС України.

Відповідно до частини 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частини 3 статті 298 КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

У свою чергу, згідно з пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.

Як вбачається зі змісту ухвалених у цій справі судових рішень, скаржник вперше звернувся з апеляційною скаргою 09 липня 2018 року, проте ухвалою суду апеляційної інстанції від 23 липня 2018 року її було повернуто у зв'язку з тим, що апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.

Вдруге апеляційна скарга подана апелянтом 17 вересня 2018 року.

Восьмий апеляційний адміністративний суд, встановивши, що апеляційна скарга подана із пропуском передбаченого процесуальним законом строку, наведені скаржником причини такого пропуску визнав неповажними, у задоволенні клопотання про поновлення строку відмовив. Ухвалою від 26 вересня 2018 року скаргу залишено без руху і запропоновано скаржнику надати вмотивовану заяву про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних підстав його пропуску.

На виконання вимог ухвали суду відповідач надіслав клопотання на усунення недоліків апеляційної скарги, проте наведені апелянтом підстави визнані судом неповажними. Ухвалою від 23 жовтня 2018 року у відкритті апеляційного провадження відмовлено.

Втретє з апеляційною скаргою відповідач звернувся у травні 2019 року.

Восьмий апеляційний адміністративний суд, встановивши, у справі вже є наявна ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї ж особи на це саме судове рішення від 23 жовтня 2018 року, ухвалою від 31 травня 2019 року повторно відмовив у відкритті апеляційного провадження.

Так, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з приписів пункту 3 частини 1 статті 299 КАС України, в якій закріплено обов'язок суду апеляційної інстанції відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі за наявності постанови про залишення апеляційної скарги цієї самої особи без задоволення або ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.

З аналізу частини 3 статті 298, пунктів 3, 4 частини 1 статті 299 КАС України вбачається, що використана законодавцем конструкція "є ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення" є чіткою та не викликає множинного розуміння, а тому правила пункту 3 частини 1 статті 299 КАС України не підлягають обмеженню в застосуванні, а норми пункту 3 частини 1 статті 299 КАС України - розширеному тлумаченню.

Аналогічного висновку дійшла Об'єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 13 лютого 2019 року у справі № 816/1310/16.

Зважаючи на викладене, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у даній справі суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права, правильно застосував положення пункту 3 частини 1 статті 299 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначеної норми процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 248, 333 КАС України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2019 року у справі №819/121/18.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. Л. Желтобрюх

Судді О. В. Білоус

Н. Є. Блажівська