Історія справи

Ухвала КАС ВП від 14.07.2019 року у справі №1340/5582/18

УХВАЛА

11 липня 2019 року

Київ

справа №1340/5582/18

адміністративне провадження №К/9901/19129/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Усенко Є. А.,

суддів: Желтобрюх І. Л., Гусака М. Б.,

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.02.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.06.2019 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИЛ:

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19.02.2019, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.06.2019, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від
30.09.2016 № 00015651303/10785 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 40'037,52 грн.

Головне управління ДФС у Львівській області подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на зазначені судові рішення, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанцій та у задоволенні позову відмовити.

Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ця справа за критерієм, встановленим пунктом 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, є справою незначної складності.

Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що до складу оподатковуваного доходу фізичної особи належить, зокрема, сума заборгованості, яка була їй прощена (анульована) кредитором, тоді як у судовому процесі встановлено, що заборгованість позивача за кредитним договором від
09.09.2008 № 241-021/ФКВ-08 у розмірі 405'000,00 грн, стосовно якої, як стверджував відповідач, банк направив повідомлення про анулювання, була погашено згідно з квитанцією від 14.12.2012 № 58387351. Самостійне погашення боржником кредиту за кредитним договором не є анулюванням (прощенням) боргу за таким договором та відповідно додатковим благом, яке підлягає оподаткуванню відповідно до підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України, тому здійснені контролюючим органом донарахування згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, є протиправними. Суд дійшов висновку, що відповідач не довів в судовому процесі, що заборгованість в зазначеному розмірі була прощена (анульована) позивачу.

У зв'язку з викладеним наведені в касаційній скарзі доводи, що ця адміністративна справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та становить значний суспільний інтерес, є не переконливими.

За правилами пункту 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи, що судові рішення прийняті у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України виняткові обставини відсутні, судові рішення першої та апеляційної інстанцій не підлягають касаційному оскарженню, відповідно у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.

Керуючись статтями 12, 248, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.02.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.06.2019.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.........................................

Є. А. Усенко

І. Л. Желтобрюх

М. Б. Гусак,

Судді Верховного Суду