УХВАЛА

14 травня 2019 року

Київ

справа №1.380.2019.000465

провадження №К/9901/13506/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стрелець Т. Г.,

суддів - Білоуса О. В., Желтобрюх І. Л.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2019 у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій, скасування постанови, -

установив:

Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернулося до суду з указаною позовною заявою.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 13.02.2019 повернуто позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

Позивач оскаржив таке рішення в апеляційному порядку, внаслідок чого скаргу повернуто судом апеляційної інстанції з підстав не виконання ухвали апеляційного суду від 18.03.2019, про залишення апеляційної скарги без руху, а саме, не відповідності апеляційної скарги вимогам ст.296 КАС України в частині необхідності надання документу про сплату судового збору.

Вважаючи таку ухвалу постановленою з порушенням вимог процесуального закону, позивач подав касаційну скаргу.

Проаналізувавши зміст оскаржуваного судового рішення, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов таких висновків.

Ухвала Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2019 про залишення апеляційної скарги без руху отримана апелянтом 25.03.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У наданий судом строк скаржником не виконано вимоги вказаної ухвали судді від
18.03.2019 про залишення апеляційної скарги без руху.

Разом з тим скаржником подано до суду клопотання про звільнення від сплати судового збору, а у випадку відмови в задоволенні такого клопотання просить встановити новий строк для усунення недоліку апеляційної скарги, яке обґрунтоване відсутністю коштів у бюджеті Пенсійного фонду України для оплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, підставою для звільнення від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони. Звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.

В частині 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" наведено вичерпний перелік умов, за яких суд може своєю ухвалою за клопотанням заявника відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, враховуючи майновий стан сторони: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку щодо відсутні правових підстав для звільнення апелянта від сплати судового збору при поданні апеляційної скарги.

Таким чином, у встановлений суддею-доповідачем строк особою, яка подала апеляційну скаргу, не усунуто недоліків апеляційної скарги.

Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, застосовуються положення частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За правилами пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, в установлений судом строк, вона повертається позивачеві.

Отже, суд констатує, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу з підстав не усунення недоліків скарги, вірно застосував положення пункту 1 частини 4 статті 169 та частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Дія цієї норми поширюється, серед іншого, на ухвали судів апеляційної інстанції, перелік яких наведений у частині 3 статті 328 КАС України, який включає й ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.

За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 332, 333 КАС України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2019 у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій, скасування постанови.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець

Судді О. В. Білоус

І. Л. Желтобрюх