Історія справи

Ухвала КАС ВП від 31.01.2018 року у справі №816/1257/17

УХВАЛА

14 березня 2018 року

Київ

справа №816/1257/17

адміністративне провадження №К/9901/9267/18

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Білоуса О.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 3 та 20 жовтня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Шишацького районного сектора Державної міграційної служби України в Полтавській області, Шишацької селищної ради Полтавської області про зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛ:

Ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2018 року касаційна скарга ОСОБА_2 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 3 та 20 жовтня 2017 року залишена без руху та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зокрема сплати судового збору.

При цьому, в ухвалі від 30 січня 2018 року суд надав оцінку доводам клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору на підставі частини 3 статті 22 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII "Про захист прав споживачів", відповідно до якої споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копію ухвали Верховного Суду від 30 січня 2018 року скаржник отримав 14 лютого 2018 року.

23 лютого 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою в якій знову зазначив, що звільнений від сплати судового збору на підставі частини 3 статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів".

Крім того, в заяві позивач зазначає, що не має коштів на сплату судового збору, оскільки є безробітним.

На підтвердження вказаних доводів скаржник надав відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 1 кварталу по 4 квартал 2016 року та з 1 кварталу по 2 квартал 2017 року з яких вбачається, що інформація про доходи ОСОБА_2 відсутня.

Як встановлено частиною 1 статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Частиною другою цієї ж статті встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З касаційною скаргою ОСОБА_2 звернувся до суду 25 січня 2018 року, а тому попереднім роком для встановлення розміру річного доходу є 2017 рік, за який скаржник надав інформацію лише за період 1 та 2 кварталів.

З вищевказаного вбачається, що скаржник на підтвердження свого майнового стану не надав належних доказів, з яких суд міг би встановити, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік. Інших підстав для звільнення від сплати судового збору скаржником не наведено.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.

За приписами частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених частини 2 статті 332 КАС України, застосовуються положення частини 2 статті 332 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

За правилами частини 6 статті 332 КАС України питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом десяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Враховуючи, що скаржник не усунув недоліків касаційної скарги, зокрема, не сплатив судовий збір за її подання, скарга підлягає поверненню.

Керуючись статтями 169, 248, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору.

Касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 3 та 20 жовтня 2017 року повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.

Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами.

Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя О.В.Білоус