Історія справи

Ухвала КАС ВП від 20.01.2021 року у справі №826/311/17

УХВАЛА

11 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 826/311/17

адміністративне провадження № К/9901/36721/20

Верховний Суд у складіколегіїсуддівКасаційногоадміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А. Г.,

суддів: Єресько Л. О., Мельник-Томенко Ж. М.,

перевіривши касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення суми заробітку за час вимушеного прогулу,

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва Державної фіскальної служби України, в якому просив суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення протоколу № 2 без дати затвердження засідання атестаційної комісії по роботі з працівниками податкової міліції органів державної фіскальної служби від 16 березня 2016 року в частині рішення про надання керівництву ДФС України пропозиції щодо звільнення із займаної посади та служби в податковій міліції Головного слідчого управління фінансових розслідувань у зв'язку зі скороченням штатів полковника податкової міліції ОСОБА_1, начальника п'ятого відділу слідчого управління кримінальних розслідувань Головного слідчого управління фінансових розслідувань;

- визнати незаконним наказ ДФС України від 27 грудня 2016 року № 4057-о "Про звільнення "ОСОБА_1 з посади начальника п'ятого відділу слідчого управління кримінальних розслідувань Головного слідчого управління фінансових розслідувань ДФС України та служби в податковій міліції у зв'язку зі скороченням штатів;

- зобов'язати Голову ДФС України або особу, яка виконує його обов'язки видати наказ про призначення ОСОБА_1 на рівнозначну або вищу посаду ніж ту, яку він обіймав до незаконного звільнення та врахувати період з 28 грудня 2016 року по день поновлення на посаді як вимушений прогул з врахуванням його у трудовий стаж;

- зобов'язати Голову ДФС України або особу, яка виконує його обов'язки врахувати час участі в проведенні антитерористичної операції в кількості 10 місяців 28 днів із розрахунку один місяць служби за три місяці, відповідно вимог абз. 6 пп. "а" п. 3 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393;

- зобов'язати Голову ДФС України або особу, яка виконує його обов'язки виплатити ОСОБА_1 надбавку за таємність за період з квітня по грудень 2016 року у встановленому відповідно до наказу розмірі за кожний місяць;

- зобов'язати Голову ДФС України або особу, яка виконує його обов'язки виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 28 грудня 2016 року по день поновлення на роботі із розрахунку 11 тис. 259 грн. 49 коп. в місяць;

- зобов'язати Голову ДФС України або особу, яка виконує його обов'язки виплатити ОСОБА_1 відшкодування моральної (нематеріальної) шкоди у сумі 150 тис. грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2019 року адміністративний позов задоволено частково.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись із судовими рішеннями 29 грудня 2020 року Державною фіскальною службою України подано до Верховного Суду касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду від 20 січня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строку для надання усунення недоліків шляхом надання документу про сплату судового збору.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення Державною фіскальною службою України копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху отримано 26 січня 2021 року.

04 лютого 2021 року через канцелярію суду подано скаржником клопотання про продовження процесуального строку для усунення недоліків касаційної скарги обґрунтоване тим, що кошторисом на 2021 рік Держаної фіскальної служби України не передбачено витрати на сплату судового збору, у зв'язку із чим просять продовжити строк для усунення недоліків касаційної скарги.

Вирішуючи заявлене клопотання, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини 2 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п'ятої цієї статті).

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом, упродовж визначених для цього строків.

Зокрема статтею 330 КАС України закріплено вимоги до форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору (частина четверта цієї статті).

Отже учасник справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне і своєчасне виконання своїх процесуальних обов'язків, вимог закону і суду, зокрема стосовно належного оформлення касаційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору, для чого як особа, зацікавлена у її поданні, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Це стосується і заявників, які, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, діють як суб'єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а відтак кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період, що кореспондується з пунктами 44,45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року №228, якими, крім іншого, визначено, що штатні розписи бюджетних установ затверджуються в установленому порядку у місячний строк з початку року. У разі коли бюджетний розпис на наступний рік не затверджено в установлений законодавством термін, в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), а під час складання кошторисів на наступний рік враховуються обсяги здійснених видатків.

З огляду на наведене заявник не позбавлений можливості протягом усього поточного бюджетного року здійснювати видатки бюджету, передбачені для сплати судового збору, на підставі кошторису, а у разі його відсутності - проекту кошторису, тимчасового індивідуального кошторису, тимчасового розпису бюджету в обсязі, не меншому за розмір використаних бюджетних коштів у минулому періоді й, при цьому має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення своєчасної сплати судового збору і виконання грошових зобов'язань за виконавчими документами.

Подані заявником докази не містять відомостей про час і обсяг очікуваних надходжень на рахунок органу фіскальної служби коштів, призначених для сплати судового збору, й жодним чином не підтверджують виникнення у нього можливості сплатити такий збір упродовж певного строку.

Проаналізувавши доводи клопотання скаржника про продовження терміну для усунення недоліків в частині сплати судового збору, враховуючи відсутність об'єктивної інформації щодо терміну, протягом якого скаржник матиме можливість сплатити судовий збір, суд дійшов висновку про відсутність підстав для продовження строку усунення недоліків.

А тому в задоволенні клопотання Державної фіскальної служби України про продовження терміну для усунення недоліків слід відмовити.

Таким чином, станом на момент постановлення цієї ухвали заявник не усунув недоліки касаційної скарги.

Частиною 2 статті 332 КАС України передбачено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених Частиною 2 статті 332 КАС України, застосовуються положення Частиною 2 статті 332 КАС України.

Виходячи з положень зазначеної вище норми та пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України суддя повертає касаційну скаргу заявникові, якщо він не усунув недоліки скарги, яка залишена без руху.

Відповідно до частина 7 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному частина 7 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 132, 133, 169, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Державної фіскальної служби України про продовження строку для усунення недоліків - відмовити.

Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення суми заробітку за час вимушеного прогулу повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.

Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз'яснити заявникові, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: А. Г. Загороднюк

Судді: Л. О. Єресько

Ж. М. Мельник-Томенко