Історія справи

Ухвала КАС ВП від 14.02.2021 року у справі №640/18838/19

УХВАЛА

11 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 640/18838/19

адміністративне провадження № К/9901/3894/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Губської О. А.,

суддів: Білак М. В., Калашнікової О. В.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києві від 11 лютого 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року у справі №640/18838/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління ДПС у Київській області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, у якому просив суд стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 01 травня 2018 року по 31 січня 2019 року у розмірі 26180,28 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 лютого 2020 року адміністративний позов задоволено. Стягнуто з Головного управління Державної податкової служби у Київській області на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 01 травня 2018 року по 31 січня 2019 року у розмірі 26180,28 грн.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року скасовано. Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Головного управління ДФС у Київській області на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 01 травня 2018 року по 31 січня 2019 року у розмірі 26180,28 грн.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями, відповідачем подано касаційну скаргу, яка надійшла до суду касаційної інстанції 04 лютого 2021 року.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України, за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням відповідає стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

За змістом пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

З оскаржуваного судового рішення вбачається, що предмет розгляду даної справи стосується стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Виключень щодо посади позивача у цій справі відповідно до пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України у системному зв'язку з положеннями статті 50 Закону України "Про запобігання корупції" не встановлено.

Окружний адміністративний суд міста Києва розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження, а відтак ухвалені у цій справі судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.

Разом з тим, відповідач у касаційній скарзі цитує частину 5 статті 328 КАС України, проте не наводить підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, за яких оскаржувані рішення підлягають перегляду в касаційному порядку.

Крім того, формальне посилання на пункти 1, 2 частини 4 статті 328 КАС України без їх належного обґрунтування також не можуть вважатись належними підставами касаційного оскарження судових рішень.

Отже, аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої й апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах "а "- "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Разом з тим, Суд також враховує позицію висловлену Європейським Судом з прав людини в ухвалі від 9 жовтня 2018 року щодо неприйнятності у справі "Азюковська проти України" (Azyukovska v. Ukraine, заява № 26293/18). Суд визнав, що заява є неприйнятною rationemateriae у сенсі п. 3 (а) ст. 35 Конвенції і має бути відхилена відповідно до п. 4 цієї статті. ЄСПЛ зазначив, що застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. В ухвалі також ідеться, що в контексті аналізу застосування критерію rationevaloris щодо доступу до вищих судових інстанцій ЄСПЛ також брав до уваги наявність або відсутність питання щодо справедливості провадження, яке здійснювалося судами нижчих інстанцій.

Однак у цій справі тією мірою, в якій заявниця ставила питання щодо справедливості провадження в судах першої і другої інстанцій, ЄСПЛ не визнав, що мали місце порушення процесуальних гарантій п. 1 ст. 6 Конвенції.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи те, що оскаржувані судові рішення прийнято у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткові обставини відсутні, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 333 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києві від 11 лютого 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року у справі №640/18838/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління ДПС у Київській області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. А. ГубськаСудді М. В. Білак О. В. Калашнікова