УХВАЛА

13 травня 2020 року

Київ

справа №127/3797/20

адміністративне провадження №К/9901/11759/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Кашпур О. В.,

суддів - Радишевської О. Р., Уханенка С. А.,

перевіривши касаційну скаргу адвоката Лопатки Володимира Миколайовича, який діє в інтересах громадянина Республіки Казахстан ОСОБА_1, на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 14 лютого 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року у справі за позовом Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області до громадянина Республіки Казахстан ОСОБА_1 про затримання з метою забезпечення видворення за межі території України,

встановив:

Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області звернулось до суду із позовом до громадянина Республіки Казахстан ОСОБА_1 про затримання з метою забезпечення видворення за межі території України.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 14 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року, позов задоволено. Затримано громадянина Республіки Казахстана ОСОБА_1 (ОСОБА_1) з поміщенням в пункт тимчасового перебування іноземців, з метою забезпечення видворення за межі території України, на шість місяців, починаючи з часу фактичного затримання.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, представник позивача звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою.

Відповідно до частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за поданою касаційною скаргою, Верховний Суд виходить із такого.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і стаття 13 КАС України.

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Водночас, пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми Кодексу (в чинній редакції) обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

У свою чергу, за змістом пункту 11 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 11 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є, зокрема, справи щодо перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.

З огляду на зазначене, зважаючи на предмет спірних правовідносин, за своєю суттю ця справа стосується перебування іноземця на території України.

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з установленими судами обставинами цієї адміністративної справи не дають підстав для висновку про наявність обставин, наведених у підпунктах "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 328, 333 КАС України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою адвоката Лопатки Володимира Миколайовича, який діє в інтересах громадянина Республіки Казахстан ОСОБА_1, на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 14 лютого 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року у справі за позовом Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області до громадянина Республіки Казахстан ОСОБА_1 про затримання з метою забезпечення видворення за межі території України.

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: О. В. Кашпур

Судді: О. Р. Радишевська

С. А. Уханенко