Історія справи

Ухвала КАС ВП від 29.06.2021 року у справі №340/1905/20

УХВАЛА

11 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 340/1905/20

адміністративне провадження № К/9901/29502/21 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Радишевської О. Р. (далі - Суд),

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2021 року в справі №340/1905/20 за позовом ОСОБА_1 до Кіровоградської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, Першої кадрової комісії Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними і скасування рішення і наказу, визнання протиправними дій, поновлення на посаді,

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1) звернувся до суду з позовом до Кіровоградської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, Першої кадрової комісії Офісу Генерального прокурора, у якому просив:

- визнати протиправним і скасувати рішення Першої кадрової комісії Офісу Генерального прокурора з атестації прокурорів регіональних прокуратур від
10.04.2020 № 303 "Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки";

- визнати протиправними дії Офісу Генерального прокурора щодо зобов'язання прокурора Кіровоградської області, викладеному у листі від 14.04.2020 №06/1/1-617вих-20, звільнити у визначений термін працівників прокуратури області, які згідно з рішеннями кадрових комісій неуспішно пройшли атестацію;

- визнати протиправним і скасувати наказ прокурора Кіровоградської області від
29.04.2020 №87к про звільнення з посади начальника відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції Управління представництва інтересів держави в суді Прокуратури Кіровоградської області з 30.04.2020;

- поновити в органах прокуратури на посаді начальника відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції Управління представництва інтересів держави в суді Прокуратури Кіровоградської області, або рівнозначній посаді;

- стягнути з Прокуратури Кіровоградської області середній заробіток за час вимушеного прогулу до моменту фактичного поновлення на посаді.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 січня 2021 року позов задоволено частково:

- визнано протиправним і скасовано рішення Першої кадрової комісії Офісу Генерального прокурора з атестації прокурорів регіональних прокуратур від
10.04.2020 № 303 "Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки".

- визнано протиправним і скасовано наказ прокурора Кіровоградської області від
29.04.2020 № 87к, яким ОСОБА_1 звільнено з посади начальника відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції Управління представництва інтересів держави в суді прокуратури Кіровоградської області з 30.04.2020;

- поновлено ОСОБА_1 в органах прокуратури на посаді начальника відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції Управління представництва інтересів держави в суді Кіровоградської обласної прокуратури або рівнозначній посаді;

- стягнуто з Кіровоградської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 04.05.2020 по 20.01.2021 включно 256878 грн з подальшим вирахуванням обов'язкових податків та зборів;

- у задоволені решти позовних вимог відмовлено;

- допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 в органах прокуратури на посаді начальника відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції Управління представництва інтересів держави в суді Кіровоградської обласної прокуратури або рівнозначній посаді;

- допущено до негайного виконання рішення суду в частині стягнення середньої заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць на користь ОСОБА_1 у розмірі 29255,55 грн з подальшим вирахуванням обов'язкових податків та зборів.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2021 року рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 січня 2021 року змінено в частині визначення розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу, виклавши абзац 5 резолютивної частини у наступній редакції: "Стягнути з Кіровоградської обласної прокуратури на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період із 30.07.2020 по 20.01.2021 у розмірі 171252
грн".

Ухвалою Верховного Суду від 29 червня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2021 року в справі №340/1905/20 повернуто особі, яка її подала.

04 серпня 2021 року до Суду вдруге надіслано касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2021 року в справі №340/1905/20.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Суд дійшов висновку про її повернення з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС України.

За правилами частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частини 4 статті 328 КАС України.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.

У касаційній скарзі скаржник зазначає, що підставами касаційного оскарження судового рішення є:

- застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування частини другої статті 235 Кодексу законів України про працю у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 20 червня 2018 року (справа №826/808/16); від 24 квітня 2019 року (справа №808/892/17); від 18 листопада 2019 року (справа №812/1823/17); від 06 серпня 2020 року (справа №826/6254/17);

- відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме: пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру".

Суд відхиляє доводи скаржника щодо наявності підстави для касаційного оскарження судового рішення, передбаченої пунктом 1 частини 4 статті 328 КАС України, оскільки правовідносини у справах, на які він посилається, не є подібними.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

Доводи скаржника зводяться до тлумачення норм матеріального права, переоцінки доказів та неповного з'ясування обставин справи судом апеляційної інстанції, що виключає можливість їх перегляду з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.

Відповідно до частини 3 статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

Частиною 1 статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення, зокрема, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Ураховуючи те, що скаржником не обґрунтовано передбачених Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України підстав для оскарження судового рішення у касаційному порядку, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини 5 статті 332 КАС України.

Керуючись статтями 248, 328, 332, 334, 341 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2021 року в справі №340/1905/20 повернути особі, яка її подала.

Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є статочною та не може бути оскаржена.

Суддя: О. Р. Радишевська