Історія справи

Ухвала КАС ВП від 24.11.2020 року у справі №240/11188/19

УХВАЛА

10 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 240/11188/19

адміністративне провадження № К/9901/28628/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М. М.,

суддів: Гусака М. Б., Шишова О. О.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17.01.2020 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2020 у справі № 240/11188/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тетерів-Будпроект" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

04.08.2021 до суду вдруге надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Житомирській області (далі - ГУ ДПС, скаржник), направлена до суду поштою
28.07.2021.

При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

1. Відповідно до частини 1 статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених КАС України.

З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалене 08.10.2020, повний його текст складено того ж дня, відповідно останнім днем його оскарження з урахуванням вихідних днів було
09.11.2020, проте касаційну скаргу направлено до суду поштою лише 28.07.2021, тобто з пропуском строку встановленого для цього.

ГУ ДПС заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке вмотивоване тим, що вперше касаційна скарга у цій справі подавалася в межах строків, проте, Верховний Суд ухвалою від 24.11.2020 повернув її як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі. Зазначає, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до суду. Скаржник звертає увагу, що строки на касаційне оскарження судових рішень є продовженими відповідно до ~law26~ від 30.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" (далі - № 540-IX). При цьому, ці обставини є об'єктивними та не залежать від волі ГУ ДПС, а тому відповідач просить визнати причини пропуску строку поважними та поновити його.

Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає їх неповажними з огляду на таке.

Судом встановлено, що вперше касаційну скаргу у цій справі ГУ ДПС подало
12.11.2020, проте, Верховний Суд ухвалою від 24.11.2020 повернув як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судового рішення у цій справі. Копію цієї ухвали ГУ ДПС отримало 01.12.2020.

Повторно касаційну скаргу у цій справі направлено засобами поштового зв'язку
28.07.2021, тобто майже через сім місяців з дня отримання копії ухвали про повернення вперше поданої касаційної скарги, проте, обґрунтування якої є ідентичним до касаційної скарги, яка подавалася вперше, тобто яка так і не відповідає роз'ясненням, наданим Верховним Судом щодо обов'язкових умов, які повинні зазначатися у касаційній скарзі при оскарженні судових рішень на підставі частини 4 статті 328 КАС України.

Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини 8 статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань.

Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

Посилання скаржника на ~law27~ є необґрунтованим, оскільки з 17.07.2020 діє Закон України від 18.06.2020 №731-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" (далі - ~law28~), який встановив 20-денний строк з дня набрання ним чинності для вчинення особами, зацікавленими у касаційному оскарженні судових рішень, певної процесуальної дії: або подати касаційну скаргу, або подати заяву про продовження такого строку.

20-денний строк з дня набрання чинності ~law29~ закінчився 06.08.2020.

Отже, починаючи з 06.08.2020 процесуальні строки, в тому числі і на касаційне оскарження, які були продовжені відповідно до ~law30~ закінчилися, а тому посилання скаржника в цій частині є недоречними.

Крім того, ~law31~ запровадив механізм поновлення строку виключно за умови, якщо особа, яка оскаржує судове рішення, доведе, що неможливість вчинення процесуальної дії пов'язане з обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.

Заявляючи про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, скаржник не зазначає доводів з належним їх підтвердженням, що причини пропуску строку зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. При цьому, у скаржника було достатньо часу для приведення своєї касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України, оскільки з моменту отримання копії судового рішення і до моменту подання цієї касаційної скарги (28.07.2021) минуло майже сім місяців, натомість, саме скаржником не було дотримано вимог КАС України щодо форми і змісту касаційної скарги, що стало підставою для повернення попередньої касаційної скарги у цій справі.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Сукупність цих обставин свідчить про допущення ГУ ДПС необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог КАС України. Отже, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов'язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Відповідно до частини 3 статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків на касаційне оскарження і підстави, вказані у заяві про поновлення строку, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу повідомити суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.

2. Відповідно до частини 4 статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

Проте скаржник до касаційної скарги документ про сплату судового збору не додав.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від
08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" (далі - ~law32~), за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ~law33~ (у редакції чинній на день подання позову до суду) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1921 грн) і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (19210 грн).

Позов у цій справі заявлено юридичною особою у 2019 році, який містить вимоги майнового характеру на загальну суму 256 960 грн.

З огляду на наведене, за подання касаційної скарги у цій справі скаржник має сплатити судовий збір в сумі 7708,80 гривень (256 960 грн * 1,5 % * 200%).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами:

Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/~organization1~

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783

Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)

Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007

Код класифікації доходів бюджету - 22030102

Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055)

Символ звітності банку - 207

Призначення платежу - *; 101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.

3. Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС України.

Системний аналіз частини 4 статті 328 КАС України та пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

У касаційній скарзі міститься посилання на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, а саме: судами застосовано норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 09.04.2019 у справі №820/626/13-а, від 28.05.2019 у справі №814/2970/13-а.

Разом з тим, Верховний Суд в ухвалі від 24.11.2020 вже звертав увагу скаржника, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанов Верховного Суду, в яких викладено висновок про застосування норми права, обов'язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їх сукупності не може вважатися подібністю правовідносин.

Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).

Однак, аналогічно вперше поданій касаційній скарзі скаржник формально посилається на ті самі постанови Верховного Суду в частині того, які обставини можуть свідчити про необґрунтованість податкової вигоди або щодо оцінки того чи іншого аргументу контролюючого органу, які до того ж зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, що не є свідченням застосування судом апеляційної інстанції у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина 3 статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина 1 статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.

У зв'язку з наведеним, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз'яснень, наданих судом.

Відповідно до частин 2 і 6 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених частин 2 і 6 статті 332 КАС України, застосовуються положення частин 2 і 6 статті 332 КАС України.

З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 329, 330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17.01.2020 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2020 - залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:

- вказати інші (поважні) причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень;

- надати платіжний документ про оплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі встановленому ~law34~;

- надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз'яснень, наданих судом.

Роз'яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

У разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

Роз'яснити, що відповідно до пункту 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, в редакції Закону України від 18.06.2020 №731-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ. М. Гімон М. Б. Гусак О. О. Шишов