Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.03.2021 року у справі №520/10212/2020

УХВАЛА

11 травня 2021 року

м. Київ

справа № 520/10212/2020

адміністративне провадження № К/9901/7627/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Калашнікової О. В.,

суддів: Білак М. В., Губської О. А.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року

у справі № 520/10212/20

за позовом ОСОБА_1

до старшого державного виконавця Міжрайонної ДВС по Холодногірському і Новобаварському районах в м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Кріт А. В., начальника Міжрайонного державної виконавчої служби по Холодногірському і Новобаварському районах в м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Сергієнка О. М., Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харків Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків)

про визнання протиправними та скасування постанов

УСТАНОВИЛ:

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2020 року повернуто ОСОБА_1 (далі - позивачка, скаржниця, ОСОБА_1) її позовну заяву до старшого державного виконавця Міжрайонної ДВС по Холодногірському і Новобаварському районах в м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Кріт А. В., начальника Міжрайонного державної виконавчої служби по Холодногірському і Новобаварському районах в м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Сергієнка О. М., Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харків Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправними та скасування постанов у справі № 520/10212/20.

На зазначену ухвалу подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року апеляційна скарга була залишена без руху з огляду на те, що ОСОБА_1, в порушення вимог Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), викладено текст апеляційної скарги російською мовою.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року повернуто апеляційну скаргу внаслідок не усунення позивачкою недоліків апеляційної скарги.

Підставою повернення слугувало подання позивачкою до суду для усунення недоліків листа російською мовою, в якому зазначено, що законодавством не передбачено заборони на звернення громадян до суду російською мовою. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що надіслання апеляційної скарги російською мовою свідчить про ігнорування позивачкою імперативних вимог процесуального закону щодо здійснення судочинства державною мовою.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду від 22 березня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року у справі № 520/10212/20 залишено без руху.

Скаржнику надано десятиденний строк з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання касаційної скарги, викладеної державною (українською) мовою та надання до суду документу, з якого можна буде визначити сукупний розмір її доходу за попередній рік (зокрема відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків за рік, що передує зверненню до суду, тощо) або документу про сплату судового збору.

19 квітня 2021 року на виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху від ОСОБА_1 надійшла заява "у зв'язку з визначенням Верховного Суду Калашнікової О. В., Білак М. В., Губської О. А. від 22 березня 2021 року" у справі №520/10212/2020. У вказаній заяві скаржником заявлено відвід суддям Верховного Суду Калашнікової О. В., Білак М. В., Губської О. А..

Ухвалою Верховного Суду від 21 квітня 2021 року заяву про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду Калашнікової О. В., Білак М. В., Губської О. А., - визнано необґрунтованою.

Передано заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду Калашнікової О. В., Білак М. В., Губської О. А., у розгляді справи № 520/10212/20 до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, для розгляду заяви.

Ухвалою від 22 квітня 2021 року Верховний Суд відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Калашнікової О. В., Білак М. В., Губської О. А. у справі № 520/10212/20.

Проаналізувавши заяву ОСОБА_1 в частині усунення недоліків касаційної скарги, Верховний Суд прийшов до наступних висновків.

Як вже зазначалося в ухвалі про залишення касаційної скарги без руху відповідно до частини 1 статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.

У рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року (справа №10-рп/99) зазначено, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина 5 статті 10 Конституції України).

Згідно з частиною 1 статті 15 КАС України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.

Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють (частина 3 статті 15 КАС України).

За приписами частини 4 статті 15 КАС України учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому частини 4 статті 15 КАС України.

Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.

Отже, учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, проте процесуальні документи мають бути подані лише державною мовою.

Така позиція касаційного суду з питання мови адміністративного судочинства відповідає правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 6 липня 2016 року (справа № 21-1092а16).

Також подібні висновки викладались в ухвалах Верховного Суду від 1 серпня 2019 року у справі 826/10114/17, від 1 липня 2019 у справі 243/10706/18, від 22 липня 2019 року у справі 826/19159/16. Підстав для відступлення від цих висновків - немає.

Крім того, вимоги щодо викладення документа процесуального характеру (позовної заяви, касаційної скарги) державною мовою викладені також, зокрема, в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2019 року у справі № 11-955зі19 (9901/98/19). Підстав для відступлення від цього правового висновку немає.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.04.2008 № 8-рп/2008 у справі № 1-18/2008 встановлено, що відповідно до ст. 124 Конституції України Конституційний Суд України та суди загальної юрисдикції здійснюють правосуддя, яке стосується конституційного, адміністративного, господарського, кримінального та цивільного судочинства. Ці види судочинства є процесуальними формами правосуддя та охоплюють порядок звернення до суду, процедуру розгляду судом справи та ухвалення судового рішення. Суди реалізують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян щодо використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють, відповідно до Конституції і законів України. Таким чином, Основним Законом України закладено конституційні основи для використання української мови як мови судочинства та одночасно гарантовано рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою.

Гарантування у судочинстві використання російської та інших мов національних меншин України цілком узгоджується з Європейською хартією регіональних мов або мов меншин, ратифікованою Законом України від 15.05.2003 N 802-IV.

Разом з тим Суд зазначає, що забезпечення рівності прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою, гарантування права громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють, не означають абсолютного права сторони (учасника справи) подавати відповідні процесуальні документи мовою, якою вона володіє, якому кореспондує безумовний обов'язок суду приймати такі документи до розгляду. Законом України "Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин" передбачено, що при застосуванні положень Хартії заходи, спрямовані на утвердження української мови як державної, її розвиток і функціонування в усіх сферах суспільного життя на всій території України, не вважаються такими, що перешкоджають чи створюють загрозу збереженню або розвитку мов, на які відповідно до Законом України "Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин" поширюються положення Хартії.

Слід зазначити, що у постановах від 19 грудня 2019 року у справі №520/6952/19 та від 14 травня 2020 року у справі №826/7282/17 Верховним Судом висловлено правову позицію щодо викладення відповідної заяви (скарги) державною (українською) мовою.

Враховуючи викладене, а також беручи до уваги положення частини 4 статті 15 КАС України та частини 1 статті 12 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Суд доходить висновку, що касаційна скарга повинна бути викладена державною (українською) мовою.

За таких обставин недоліки касаційної скарги у встановлений Судом строк не усунуто.

Враховуючи, що вимога ухвали Верховного Суду від 21 квітня 2021 року щодо подання касаційної скарги державною (українською) мовою скаржником не виконана у встановлений судом строк, касаційна скарга підлягає поверненню.

Відповідно до частини 2 статті 332 та частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року у справі № 520/10212/20 за позовом ОСОБА_1 до старшого державного виконавця Міжрайонної ДВС по Холодногірському і Новобаварському районах в м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Кріт А. В., начальника Міжрайонного державної виконавчої служби по Холодногірському і Новобаварському районах в м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Сергієнка О. М., Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харків Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправними та скасування постанов - повернути особі, яка її подала.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Судді О. В. Калашнікова М. В. Білак О. А. Губська