Історія справи

Ухвала КАС ВП від 10.09.2019 року у справі №520/2884/19

УХВАЛА

06 вересня 2019 року

Київ

справа №520/2884/19

адміністративне провадження №К/9901/24356/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Усенко Є. А.,

суддів: Ханової Р. Ф., Гусака М. Б.,

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2019 у справі за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Астан" про стягнення податкового боргу,

УСТАНОВИЛ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2019 залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2019, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Головне управління ДФС у Харківській області подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2019, у якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову у цій справі є стягнення податкового боргу у розмірі 93 897,61
грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Звернення Головного управління ДФС у Харківській області з позовом про стягнення податкового боргу з відповідача на виконання настаттями 12, 248, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України повноважень дає підстави вважати, що ця справа за критерієм, встановленим пунктом 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, є справою незначної складності.

Доводи Головного управління ДФС у Харківській області, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики не переконливі.

В обгрунтування вказаних доводів Головне управління ДФС у Харківській області посилається на те, що судові рішення судів першої та другої інстанцій не відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від
22.08.2018 (адміністративна справа №820/1878/16).

Разом з тим, висновок Верховного Суду, викладений у зазначеній постанові, стосується предмету доказування у справі за адміністративним позовом про стягнення податкового боргу, до яких відносяться обставини щодо встановлених законом підстав стягнення податкового боргу, в тому числі щодо сплати податкового боргу.

Відмовляючи в задоволенні позову у цій адміністративній справі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що в силу норми пункту 60.2 статті 60 Податкового кодексу України податкова вимога від 04.07.2018 про сплату податкового боргу в розмірі 32 884,61
грн, направлена ТОВ "Астан", відкликана у зв'язку із сплатою відповідачем цієї суми податкового боргу до бюджету 30.07.2018.

Суд встановив, що інша податкова вимога Головним управлінням ДФС у Харківській області ТОВ "Астан" не направлялось.

Обставин, які б виключали можливість застосування положень частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, судом касаційної інстанції не встановлено.

У касаційній скарзі посилань на наявність відповідних обставин також не зазначено.

За правилами пункту 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи, що судові рішення прийняті у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України виняткові обставини відсутні, судові рішення першої та апеляційної інстанцій не підлягають касаційному оскарженню, відповідно у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.

Керуючись статтями 12, 248, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2019.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.........................................

Є. А. Усенко

Р. Ф. Ханова

М. Б. Гусак,

Судді Верховного Суду