Історія справи

Ухвала КАС ВП від 10.01.2019 року у справі №806/1254/18

УХВАЛА

08 січня 2019 року

Київ

справа №806/1254/18

касаційне провадження №К/9901/69433/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Юрченко В.П.

розглянув матеріали касаційної скарги ОСОБА_2 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25.05.2018 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2018 в справі №806/1254/18 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення від
05.12.2017 № 4267-51, яким позивачу визначено податкове зобов'язання в сумі 11524,21грн. з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості.

Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 25.05.2018 позовні вимоги залишив без задоволення.

Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 26.11.2018 рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25.05.2018 залишив без змін.

ОСОБА_2 26.12.2018 звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25.05.2018 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2018.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема статті 266 Податкового кодексу України, та процесуального права.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі №806/1254/18 є вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення від 05.12.2017 № 4267-51, яким позивачу визначено податкове зобов'язання в сумі 11524,21грн. з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості.

Суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходили з того, що Головне управління ДФС у Житомирській області здійснюючи розрахунок податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки на підставі інформації про перебування об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у власності фізичних та юридичних осіб, яка містилася в Реєстр прав власності на нерухоме майно, діяло відповідно до норм пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України.

Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається.

У касаційній скарзі таких застережень не міститься.

Отже, постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2018, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25.05.2018 у справі щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 05.12.2017 № 4267-51, яким позивачу визначено податкове зобов'язання в сумі 11524,21грн. з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25.05.2018 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2018 в справі №806/1254/18 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т.М.Шипуліна Л.І.Бившева В.П.Юрченко